Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Значення праць Галена для розвитку анатомії

Значення праць Галена для розвитку анатомії

Назва:
Значення праць Галена для розвитку анатомії
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
6,02 KB
Завантажень:
332
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Курсова робота на тему:
“Значення праць Галена для розвитку анатомії ”


П л а н :
Життєвий шлях Галена.
Перші і найголовніші описи Галена щодо анатомії людини.
Гален у терапії .
Випадки з життя відносно медицини (хірургії).
Висновок.
Література.
Гален (Galenys, 131-210) народився в м. Пергамі (Мала Азія), був сином відомого архітектора Нікона, людини високоосвіченої не лише в своїй галузі. Діставши ґрунтовну загальну освіту, Гален вивчає медицину в Пергамі, багато подорожує і продовжує навчання в Смірні, Корінфі, Олександрії. У своїй практичній діяльності користувався винятковою популярністю, був двірським медиком кількох імператорів.
За блискуче виконання обов’язків двірського лікаря імператор Марк Аврелі нагородив його золотою медаллю на золотому ланцюжку.
Гален розглядав медицину не як звичайне ремесло. Справжній лікар, вважав він, повинен бути освіченою людиною, філософом (Quod optimus medicus sit – quoque philosophus). Щоб опанувати медицину, потрібно довго і наполегливо вчитися. Учнів медичної школи методиста Фейсала в Римі, які навчались основ медицини за 6 місяців, він назвав “фессалівськими віслюками”.
Гален зневажливо ставився до своїх колег, називав їх неуками, шахраями. “Між розбійниками і римськими лікарями не існує іншої різниці, як тільки та, що перші в горах, а другі в Римі роблять свої ганебні вчинки”, -- писав він про них. Взагалі, скромність не була йому властива. У своїх працях він багато говорить про свої блискучі діагнози і безпомилковість. “Займаючись медициною до старості, я до цього дня не мав приводу червоніти за призначене мною лікування і діагноз, -- що, бувало з найславнозвіснішими лікарями”.
Свої праці він порівнював з працями Гіппократа. “Гіппократ накреслив шляхи в медицині, а я виправив і удосконалив їх, як Цезар Траян удосконалив комунікаційні шляхи в римській державі”.
На противагу Епікурові й Асклепіаду, які вважали, що організм людини, як і все в природі, є випадкове скупчення атомів, що утворились без участі надприродних сил, Гален дивився на організм як дивне творіння, побудоване з майстерністю, що перевершують всі людські можливості і є найкращим підтвердженням існування вищого розуму. Як і Аристотель, він вважав, що все в природі розумне, все має своє призначення.
Положення Аристотеля “природа все робить доцільно” було для Галена основним. З нього він виходив у своїй дослідницькій роботі. У трактаті “Про доцільність частин людського тіла”, які складається з 17 великих розділів, досліджуючи функції того чи іншого органа, того чи іншого життєвого процесу, він не ставив для себе питання, чому і як відбувається цей процес, а намагався лише з’ясувати, для чого він призначений вищим розумом.
Основу життя організму людини становлять, на його думку, душа, яка є часткою всесвітньої душі – пневми. Ця пневма з повітрям надходить у легені, з них – у серце, звідки розноситься по тілу артеріями.
Стінки лівого серця товщі і важчі за стінки правого, за Галеном, для того, щоб утримати серце у вертикальному положенні і врівноважити незначну масу пневми, увібраної з повітря і розрідженої нею крові в лівому серці з більшою масою крові у правому. У стінках вен, на думку Галена, є пори, щоб кров могла проникати крізь них і живити тіло. Що ж до стінок артерії, то вони, навпаки, щільні, щоб краще утримувати легку пневму, що міститься в них. Центром кровоносної системи Гален вважав не серце, а печінку: кров, що утворюється в печінці, розноситься через серце по тілу, і вона не вертається назад, а в печінці утворюється наступна партія крові, яка вбиратиметься тілом. Ця схема була загальновизнаною доти, доки працею В.Гарвея на було доведено кровообіг (1628р.).
Гален перший описав окістя, м’язи спини, участь в акті дихання шийних, міжреберних м’язів і діафрагми, відзначив пасивність самих легенів, описав головний апарат і залежність його функцій від поворотної гілки блукаючого нерва. Проводячи дослід на тваринах, переважно на свинях і мавпах, Гален довів існування рухових і чутливих нервів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Курсова робота на тему: Значення праць Галена для розвитку анатомії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок