Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Емульсії суспензії

Емульсії суспензії

Назва:
Емульсії суспензії
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
24,13 KB
Завантажень:
449
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
„Емульсії суспензії”


План
І. Вступ
ІІ. Огляд літератури
1. Класифікація рідких лікарських форм залежно від типу дисперсних систем.
2. Суспензії та емульсії як лікарські форми, їх біофармацевтична оцінка.
3. Агрегативна та седиментаційна стійкість суспензій і емульсій. Фактори , що впливають на стійкість гетерогенних систем.
4. Емульгатори та стабілізатори, їх класифікація, характеристика.
5. Механізм дії стабілізаторів та емульгаторів.
6. Приготування суспензій в аптеці.
7. Приготування олійних емульсій в аптеці.
8. Оцінка якості гетерогенних систем.
9. Основні напрямки вдосконалення технології і якості гетерогенних лікарських форм.


Суспензії - рідка лікарська форма, що містить як дисперсну фазу одну чи декілька подрібнених порошкоподібних лікарських речовин, розподілених у рідкому дисперсійному середовищі.
Суспензії (зависі) являють собою мікрогетерогенні дисперсні системи, що складаються із твердої дисперсної фази і рідкого дисперсійного середовища.
У залежності від величини часток суспензії розрізняють:
- грубі, які називають збовтаними мікстурами (Mixturae agitandae), мають розмір часток дисперсної фази (тобто лікарської речовини) більше 1 мкм, при стоянні швидко осідають, тому їх не проціджують (у разі потреби проціджують тільки розчинник);
- тонкі, які називають мутними чи опалесцентними мікстурами (Mixturae turbidae), розмір часток від 0,1 до 1 мкм, відрізняються від грубих суспензій тим, що в них осад утворюється повільніше.
Залежно від способу застосування суспензії розрізняють для внутрішнього, зовнішнього і парентерального застосування. Якщо у формі суспензій прописуються лікарські речовини для внутрішнього застосування, то їх називають мікстурами-суспензіями. Як зовнішні засоби суспензії прописуються для змазувань, спринцювань та ін. Рідше суспензії застосовуються для ін'єкцій, в основному внутрім'язових (для внутрішнього введення не використовуються).
В аптечній практиці найбільш часто застосовують суспензії, у яких дисперсійним середовищем є вода, водні витяжки з лікарської рослинної сировини, гліцерин, жирні олії та ін.
Суспензії можуть бути готовими до застосування, а також у вигляді порошків чи гранул для суспензій, до яких перед застосуванням додають воду або іншу придатну рідину в кількості, зазначеній у власних статтях.
І Суспензії утворюються в наступних випадках:
- при призначенні в складі рідких ліків твердих інгредієнтів, нерозчинних у прописаному розчиннику (наприклад, якщо як розчинник прописана вода, а як лікарська речовина - цинку оксид, камфора, фенілсаліцилат та інші речовини);
- при призначенні твердих розчинних речовин у кількостях, що перевищують межу їх розчинності (наприклад, борна кислота має розчинність у холодній воді 1:25, а виписана – 1:30, отже, нерозчинені частинки її будуть у вигляді осаду;
- коли в результаті протікаючих хімічних реакцій утворюються нові лікарські речовини, нерозчинні в прописаному розчиннику (наприклад, якщо змішати розчини кальцію хлориду і натрію гідрокарбонату, утворюється осад кальцію карбонату);
- коли при змішуванні двох розчинників погіршуються умови розчинності лікарських речовин (наприклад, при додаванні нашатирно-анісових крапель до водних розчинів солей виділяється анетол).
У медичній практиці суспензії мають певне значення:
- надають можливість вводити тверді нерозчинні речовини в рідину, де вони мають високий ступінь дисперсності, у силу чого швидше і повніше виявляють свою лікувальну дію, що доведено численними біофармацевтичними дослідженнями;
- дозволяють забезпечити пролонговану дію і регулювати її тривалість шляхом зміни величини часток лікарської речовини. Наприклад, суспензія аморфного цинку інсуліну з частками близько 2 мкм викликає короткочасне зниження цукру в крові.
Суспензія кристалічного препарату з частками 10—40 мкм чинить тривалу терапевтичну дію. Суміш аморфного і кристалічного препарату забезпечує раннє настання терапевтичного ефекту і його тривалість.
Необхідно відзначити, що суспензії являють собою труднодозовані лікарські препарати.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Курсова робота на тему: Емульсії суспензії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок