Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Медицина та здоров'я -> Меліса лікарська

Меліса лікарська

Назва:
Меліса лікарська
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
23,01 KB
Завантажень:
437
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Біологічно активні речовини
Лікувальні властивості меліси зумовлені ефірною слією, яка локалізована в ефірноолійних залозах. Пеоші дослідження терпенових сполук в олії мепіси були проведені у кінці XIX століття в 1891-1894 роках. З неї було виділено цитраль і цитронелаль, а згодом монотерпенові сполуки гераніол, ліналоол і цитронелол. Саме цитраль придає сировині приємний лимонний запах.
(-)--цитронелол транс-форма цис-форма транс-форма цис-форма
Гераніол Нерол Гераніаль Нераль
(цитраль а) (цитраль б)
(+)-Ліналоол Розмаринова кислота
В результаті сучасних досліджень в ефірній олії і листках меліси виявлено до 65 терпеноїдів, основними з яких є нераль (цитраль б) і гераніаль (цитраль а), а в ефірній оліяї старих листків переважає цитронелол. Деякі вчені вважають специфічним терпеном для меліси каріофіленоксид, що може служити для ідентифікації сировини.
Нові дослідження турецьких вчених показали, що ефірне масло містить 15,41% -кубебена, 3,5-14,24% -каріофілена, 7,59% сесквітерпенового спирту, 7,18% -кадинолу, 6,62-44,9% гераніалю, 3,96% кадинолу, 2,92-21,1% цитронелалю, 5,82-33,3% нералю, 2,36% нералдіолу, 0,6-1,2% ліналоолу, 0,4-0,5% 3-октилацетату, 0,3-0,8% транс-2-гексаналю, 0,2-0,6% оцімену V (транс), 0,6% перилового альдегіду. До складу ефірної олії меліси входять також мірцен, лавандуломевалерат, геранілацетат, оксид каріофілену, n-цімол, 1-октен-3-ол, 3-(1-октеніл)ацетат, транс-2-нонеаль, 2,4-декадієналь, транс-2-деценол, -кубебен, -копаєн, -каріофілен, -бурбонен, туйопсен, валенсен.
Наймолодші листки та листки першого збору містять до 0,29% ефірної олії, другого збоpy до 0,13%, третього тільки 0,1%. На вміст ефірноі олії в сухій сировині впливають терміни збору, сушіння, подрібнення і фасування. Слід відзначити, що кількість ефірної олії в листках меліси є нестабільною. При екстрагуванні і на гріванні ефірної олії проходить циклізація цитронелолу.
В листках меліси містяться фенілкарбонові кислоти і їх депсиди:кофеїнова кислота, її димер розмаринова кислота та тримери мелітринові кислоти А і В, а також хлорогенова кислота (депсид кавової і хінної кислот). Методом високоефективної рідинної хроматографії встановлено, що вміст розмаринової кислоти в листках меліси становить від 0,54 до 1,79% (за даними інших авторів до 4,7%). Крім того, листки меліси містять р-кумарову, ферулову, р-гідроксибензоенову, протокатехову, гентизову, синапову, сирингову, ванілінову і саліцилову кислоти.
В невеликих кількостях в листках меліси знаходяться такі флавоноїди, як 7-О-глікозид лютеоліна, космоциїн – 7-О-глікозид апігеніна і флавонолові глікозиди: рамноцитрин – 7-метоксикемпферол і ізокверцитрин – 3-глікозид кверцитрина.
Листки меліси містять також тритерпени – урсолову і олеанолову кислоти (0,50% і 0,17% відповідно) і їх похідні , терпеноїди глюкозиди неролу, гераніолу, неролової кислоти. В них знайдені гіркоти , кумарини(ескулетин), до 5 % дубильних речовин, бурштинову кислоту, слиз, тетрасахарид стахіозу (сполуку двох залишків галактози з глюкозою і фруктозою), каротин (0,007-0,01%), вітаміни С (0,15%), В1, В2, Е.
В насінні меліси міститься до 20% жирної олії.


Історія застосування в медицині
Мелісу лікарську почали вживати в медицині понад 2000 років тому. Її культивували ще в древніх Греції та Римі. Меліса також мала широке застосування як цінна медоносна рослина, про що свідчать трактати Теофраста (227-287 pр. до н.е.). Один з героїв міфу Теокриту, Лаокон, вживав мелісу в їжу. Вергілій Маро (70-19 рр. до н.е.), Пліній Старший і грецький медик Діосскорид (І століття до н.е.) вказували, що пасічники натирали своє тіло свіжими пом'ятими листками меліси, щоб зловити рій бджіл. Стародавні греки називали мелісу «kalaminta» або «melissophyllon». У Римі вона була відома під назвою «apiastrum».
Антична медицина приписувала мелісі пpoтимiкpoбнy, aнтиceптичнy, протидизентерійну, заспокійливу, покращуючу зір та регулюючу місячні дію.
Арабський лікар Авіцена (979-1037) вважав, що меліса освіжає і зміцнює серце, запобігає перебоям, сприяє травленню і допомагає від гикавки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Курсова робота на тему: Меліса лікарська

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок