Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Мовознавство -> курсова робота на тему: Функціональна транспозиція частин мови в творах Уласа Самчука

Функціональна транспозиція частин мови в творах Уласа Самчука / сторінка 3

Назва:
Функціональна транспозиція частин мови в творах Уласа Самчука
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
11,39 KB
Завантажень:
289
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
С.Кубрянова вважає, що новерсію можна визначити і як процес морфологічної трансформації основи, і, отже, як процес повної зміни парадигми у вихідній одиниці або як наслідок, повної зміни морфологічного оточення її. Формантом при конверсії є зміна синтаксичної функції, а відтак у парадигми.
Термін конверсія вживається у вузькому і широкому значенні. При вузькому розумінні конверсією називають лише випадки повного структурного збігу початкових форм твірного і похідного слів: прикметник майбутнє (майбутнє життя) і іменник майбутнє (наше майбутнє).
Широке розумінні конверсії базується не лише на парадигмі словозміни, а й на суфіксальних або їм подібних явищах: сіль > сол-и-ти, бомба>бомб-и-ти.
Найгрунтовніше вмотивованим є вузьке розуміння конверсії. Яке ґрунтується на функції словозмінної парадигми: вживання слова в повній синтаксичній функції, супроводжується набуттям нового морфологічного значення і зміною, засобів його вираження, тобто зміною парадигм. В. Виноградов, І.Ковалик називають цей спосіб морфолого-синтаксичним.
Окрім синтаксичної транспозиції мовознавці, зокрема І.Вихованець, розглядають третій ступінь функціональної транспозиції – семантичний [Вихов.] Його вважають завершальним. Лексеми при переході на семантичний рівень зазнають великих семантичних транспозицій і остаточно втрачають своє вихідне лексичне значення.
Семантична транспозиція – це слово роду утворення фразеологічних конструкцій з тією різницею, що до уваги ми беремо лише транспоноване слово, ступінь творення якого ми визначаємо з мікроконтектсу.
Конверсія як було зазначено. Набуває ознак синтаксичної і морфологічної транспозиції, то може виділятися як окремий ступінь – морфолого-синтаксичний або конверсійний. Наприклад: вечірнй день (транспозиці “вечірній” транспортувався у прикметник з іменником “вечір” за допомогою суфікса – н- та флексій – ій, тобто утворився афіксальним способом, при цьому змінивши не лише частиномовну належність, але й категоріальні ознаки, а також свою оформу.
Умовно можемо зобразити творення функціональної транспозиції за такою схемою.
Семантичний ступінь
(морфологічний ступінь
морфолого-синтаксичний ступінь)
синтаксичний ступінь
У цій роботі ми розглянемо вище зображену триступеневу функціональну транспозицію при переході частини мови в іменник, прикметник.
Морфолого-синтаксичний спосіб охоплює похідні, які виникають унаслідок пер доху слів або словоформ з однієї частини мови до іншої.
Процеси конверсії виникають у певних синтаксичних умовах спонтанно. Синтаксичні позиції як певні значення в синтаксичних відношеннях закріплюються за частинами мови. Якщо ту чи ту позицію займає слово (словоформа) іншої частини мови, то воно поступово змінює своє значення, а потім і морфологічні ознаки, перебуваючи у нетипових для нього синтаксичних зв’язках. [Гриценко]
Наприклад, прикметник у ролі підмета або доданка позначає не ознаку предмета, а особу або предмет. Пор. Зійшов молодий місяць. До хати увійшов молодий.
Відповідно до виконуваної ролі в реченні субстантивований прикметник молодий позначає особу чоловічої статі, втрачає здатність змінюватися зовні від мотивуючого, але дістає нове значення.
Отже, морфолого-синтаксичний собі словотворення – це виникнення нових слів однієї частини мови в іншу.
Взаємопереходи в системі частин мови зумовлені змінами в синтаксичному фукнціонувані частин мови. Слова, належні до тих або інших функціонально-виконуваною синтаксичною функцією або є за кількома неоднорідними ознаками – за значенням, морфологічними категоріями та синтаксичними особливостями.


Розділ ІІ
Субстантивація є одним з видів між категоріальної транспозиції, коли слова одної частини мови вживаються у ролі іншої.
Субстантивація – вид транспозиції, який полягає в переході слів (словоформ) з інших частин мови до класу іменників. Субстантивуються переважно слова іменних частин мови та дієприкметники [Енц.661]
Згідно з новою концепцією про п’ятикомпонентну систему частин мови *іменника, дієслова, прикметника, числівника та прислівника) розріз6няють чотири види субстантивації:
Віддієслівна субстантивація;
Відприкметникова субстантивація;
Від числівникова субстантивація;
Відприслівникова субстантивація.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Курсова робота на тему: Функціональна транспозиція частин мови в творах Уласа Самчука

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок