Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Мовознавство -> курсова робота українською: Функціональна транспозиція частин мови в творах Уласа Самчука

Функціональна транспозиція частин мови в творах Уласа Самчука / сторінка 5

Назва:
Функціональна транспозиція частин мови в творах Уласа Самчука
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
11,39 KB
Завантажень:
289
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 

Прикметник найтісніше нав’язаний з іменником, і тому відіменникову ад’єктивацію в усіх її ступенях і модифікаціях репрезентовано найширше.
Синтаксичний ступінь відіменникові ад’єктивації, здійснюється переміщенням відповідній форми іменника у прийменникову позицію. [Теор.морм.ім, с 143]
Синтаксичний ступінь відіменникової ад’єктивації – підґрунтя для морфологізованої ад’єктивації. Утворені прикметники від іменників членуються на дві частини:
лексичну частину, репрезентовану вихідним іменником;
граматичну частину, представлену прикметниковим суфіксом.
Окремі морфологізовані відіменникові прикметники набувають власне прикметникових семантичних рис. Лексичне прикметникове значення. що ґрунтується на вихідному іменникові, може спиратися і набувати якості, пор.: золотий перстень (виготовлений із золота) і золоте дитинство (прекрасне, щасливе). У наведених прикладах виявляється семантичний ступінь переходу у прикметник.
Інші частини мови мають спільний і відмінний від іменника характер переходу в прикметник.
Дієслово та іменник мають номери морфологічні категорії, через те морфологічні дієслова у прикметник супроводжується не трансформацією вихідних граматичних категорій (як у вихідного іменника), а їхнього нівеляцією [Т.сморф.ІМ, 145]
На противагу відіменниковій віддієслівна синтаксична ад’єктивація має вузьку сферу поширення. У синтаксичній позиції прикметника функціонують лише форми інфінітива.
Віддієслівна ад’єктивація виявляє своєрідність у її морфологічному ступені. У межах морфологічного ступеня переходу виділяють два різновиди віддієслівних прикметників:
більш відділений від дієслова;
більш зближений із прикметниками.
Перший різновид охоплює віддієслівні прикметники з суфіксами – альн-і-ильн-, а другий – пасивні й похідні від форм минулого часу дієслова активні дієприкметники [Теор.мор.,с 145]
Семантичний ступінь переходу дієслова у прикметник вирізняється своєю неоднорідністю, відображаючи неоднаковий вияв семантичного віддалення від вихідного дієслова. Модифіковані в семантичному плані віддієслівні прикметники мають у своїй мофемній будові найчастіше такі суфікси: -лив-,-к-, -л-,-н-, -ен-,-уч-, -ач-, -ущ-.
Від числівникова ад’єктивація ґрунтується на морфологічному ступенях переходу в прикметник.
Синтаксичний ступінь ад’єктивації виявляється в переміщенні прислівників із типової для них детермінантної або придієслівної позиції речення в позицію приіменникові.
Головну роль у морфологічній ад’єктивації відіграють дві центральні вихідні частини мови – іменник і дієслово.
Адвербіалізація – вид транспозиції, що полягає в переході у прислівник або вживанні у прислівниковій функції інших. [Енц]
У прислівник переходять іменники, прикметники, числівники та дієслова.
Відіменникова адвербіалізація
Специфіка переходу в прислівник кожної частини мови виявляється в ступенях її адвербіалізації.
Синтаксичний ступінь відіменникової адвербіалізації реалізують синтетичний і аналітичний способи. Суть синтетичного способу полягає у використанні форм орудного, родового та знахідного відмінків у прислівниковій позиції для вираження його семантико-синтаксичних відношень.
Значно частіше відіменникова синтаксична адвербіалізація відбувається аналітичним способом, тобто за допомогою прийменників як аналітичних синтаксичних морфем. Які переводять іменникове слово в прислівникову позицію.
Відіменниковий тип адвербіалізації має свою специфіку. Аналітична синтаксична адвербіалізація має три етапи:
прийменниково-відмінковий;
прийменниковий;
морфологічний.
Відіменникову адвербіалізацію в сучасній українській мові представляють переважно прийменниково-іменникові форми прийменниково-відмінкового та прийменникового ступенів адвербіалізації.
Відприкметникова адвербіалізація
Відприкметниковий тип адвербіальної деривації є найпродуктивнішим. Він ґрунтується на здатності прикметника переміститися з позиції присубстантивного залежного другорядного члена в позицію означального прислівника – придієслівного некерованого другорядного члена, не змінюючи свого лексичного значення, напр.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Курсова робота на тему: Функціональна транспозиція частин мови в творах Уласа Самчука

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок