Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Мовознавство -> Семантика кольору у структурі поетичної метафори

Семантика кольору у структурі поетичної метафори

Назва:
Семантика кольору у структурі поетичної метафори
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
14,18 KB
Завантажень:
228
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Семантика кольору у структурі поетичної метафори


Зміст
Вступ ………………………………………………………………………………1
Розділ І Метафора. Історія дослідження. Проблема функціонування метафор ……………………………………………………………………….... 4
§1 Когнітивний аналіз метафоричних перенесень ……………………... 4
§2 Розуміння метафори: психологічні моделі …………………………...6
§3 Концептуальні основи метафори ………………………………….…. 7
§4 Аксіологічний аспект метафори ………………………………….….. 8
Розділ ІІ Семантика кольору ………………………………………………….10
§1 Структура лексико-семантичної групи прикметників на позначення кольору ...………………………………………………………………………...10
§2 Значення слів у структурі поетичної метафори ……….……………11
Розділ ІІІ Метафора із структурним компонентом кольороназвою ...………13
§1 Функціонування метафори у збірці поезій Б.І.Антонича “Зелена євангелія” …..……………………………………………………………………15 §2 Особливості функціонування метафори із компонентом кольороназвою у поезіях Л.Стафа …………………………………………….
§3 Порівняльний аналіз метафоричних перенесень у поезіях Л.Стафа та Б.Л.Антонича…………………………………………………………………….17
Висновки…………………………………………………………………..19
Література…………………………………………………………………21
Вступ.
Таємниця метафори приваблювала до себе великих мислителів – від Арістотелядо Руссоі Гегеля, далі – до Є.Кассірера, Х.Ортегі-і-Гасетта та багатьох інших.Про метафору написано багато наукових праць. Про неї говорили не тільки вчені, але й самі її творці – письменники, поети, художники, кінематографісти. Вивчення метафори стає інтенсивнішим, охоплюючи різні сфери – філософію, логіку, психологію, психоаналіз, герменевтику,, літернатурознавство, літ. критику, семіотику, риторику, різні школи лінгвістики.
В останні десятиліття центр тяжіння у вивченні метафори перемістився з філології (риторики,стилістики, літературної критики) в область вивчення практигного мовлення і в ті сфери, що звернені до мислення, пізнання і свідомості, до концептуальних систем і, нарешті, до моделювання штучного інтелекту.
Поширення метафори в чисельних жанрах художнього, наукового і розмовного мовлення змушувало авторів звертати увагу не стільки на естетичну цінність метафори, скільки на її утилітарні переваги. Р.Хофман – автор досліджень з метафори – писав: “Метафора исключительно практична. […] Метафора, где бы она нам не встретилась, всегда обогащает пониманием человеческих действий, знаний и языка” [Hoffman, 1985, 327]
Ще Арістотель говорив так про метафору: “Метафора состоит в присвоении предмету имени, принадлежащево чему-либо другому; перенос осуществляется либо от рода к виду, либо от вида к роду, либо от вида к виду, либо по аналогии”. [Аристотель. Поетика,1457].
Про необхідність відокремлення метафори і метаморфози писав у свій час В.В.Виноградов: “В метафоре нет никакого оттенка мысли о превращении предмета. Наоборот, “двуплановость”, сознание лишь словесного приравнивания одного “предмета” другому – резко отличному – неотьемлемая принадлежность метафоры”.
Х. Ортега-і-Гассем, розглядаючи метафоричні моделі пізнання, зазначав: “От наших представлений о сознании зависит наша концепциямира, а она в свою очередь предопределяет нашу мораль, нашу политику, наше искуство. Получается, что все огромное здание Вселенной, преисполненное жизни, покоится на крохотном и воздушном тельце метафоры”. [Ортега-и- Гассет 1990, 77 ].
Е.Кассірер “відштовхувався” від ідеї цілісності людської свідомості, що об’єднує різні види ментальної діяльності.У мові, стверджував Кассірер, відображені як логічні, так і міфологічні форми мислення. Рефлекси міфологічних уявлень про світ він шукав у метафорі, в яку включав метонімію і синекдеху. [ Кассірер 1990 ]. Він розрізняв два види ментальної діяльності: метафорична (міфопоетична) діяльність і дискурсивно – логічне мислення. Дискурсивно – логічний шлях полягає у ряді поступових переходів від окремого випадку до більш ширших класів.
На противагу дискурсивного мислення метафоричне “освоєння світу” має зворотню спрямованість: якщо дискурсивне мислення екстенсивне, то міфологічна і мовна концептуалізація дійсності інтенсивні; якщо для першого характерна кількість, то для двох інших якість.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Курсова робота на тему: Семантика кольору у структурі поетичної метафори

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок