Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Мовознавство -> Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку

Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку

Назва:
Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
46,44 KB
Завантажень:
609
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29 
Курсова робота
Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку


ПЛАН
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади виховання звукової культури мовлення дітей.
Лінгвістичний та лінгводидактичний аспекти дослідження
1.2. Закономірності становлення звукової культури мовлення у дітей.
1.3. Дидактична гра як засіб формування звукової культури мовлення.
РОЗДІЛ 2. Методика використання дидактичних ігор у вихованні звукової культури дітей старшого дошкільного віку.
2.1. Виховання звукової культури мовлення в теорії і практиці дошкільної освіти.
2.2. Характеристика звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку.
2.3. Формування звукової культури мовлення дітей засобами дидактичної гри.
2.4. Ефективність виховання звукової культури мовлення дітей засобами дидактичної гри.
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
Додаток 1. Дидактичні ігри – вправи на розвиток фонематичного слуху.
Додаток 2. Дидактичні ігри вправи на розвиток мовного дихання.
Додаток 3. Дидактичні ігри на артикуляцію звуків.
ЛІТЕРАТУРА


РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИXОВАННЯ ЗВУКОВОЇ
КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ
1.1. Лінгвістичний та лінгводидактичний аспекти дослідження
Логіка дослідження вимагає звернутися до наукових понять, якими надалі ми будемо оперувати: фонетика, фонема, звук, звуки мовлення, звукова мова, звукова культура мовлення. Розглянемо їх докладніше.
Проблема вивчення звукової сторони мовлення виступає предме-том дослідження лінгвістів, психолінгвістів, лінгводидактів. Відомо, що мова людини - це звукове мовлення. Саме звукове мовлення є засобом комунікації людей. Тому вивчення звукової системи рідної мови допоможе усвідомити низку фонетичних явищ. Звукові одиниці, які служать засобом передачі думки, досліджує спеціальна наука - фонетика.
З лінгвістичного енциклопедичного словника дізнаємося, що фонетика /від грец. phonetikos - звуковий/ - галузь мовознавства, що вивчає звукову будову мови. Сучасні філологи (А.Т.Волох, В.В.Лобода, Н.І.Тоцька та ін.) визначають фонетику як розділ мовознавства, що вивчає артикуляційні й акустичні особливості звуків мови, закономірності їх сполучуваності в мовленнєвому потоці і пов'язані з ними позиційні зміни. У ширшому розумінні фонетика вивчає також наголос, інтонацію, членування мовленнєвого потоку на склади, а також більші відрізки. За визначенням інших лівгвістів (А.Г.Кващук та ін.), фонетика вивчає способи утворення звуків мови, значення і місце звукового складу в системі мови, закономірності найрізноманітніших звукових змін. Залежно від завдань, що ставляться при дослідженні звукової системи будь-якої конкретної мови, вчені поділяють фонетику на описову та історичну. За твердженням учених /Є.В.Кротевич, Н.С.Родзевич/, фонетика – це галузь мовознавства, що вивчає звуковий склад мови, його зміни, умови творення звуків та їх роль у оформленні та передачі людської думки і емоційно-вольових проявів. Залежно від різних аспектів підходу до вивчення звуків мови вони розподіляють фонетику на: загальну, фізіологічну, експериментальну, фонологію, описову та історичну.
У звуковій мові, яка є основним знаряддям комунікації, усі мовні значення виражаються тільки за допомогою звуків. Звуки людської мови мають певне значення - це перше і основне, що характеризує мовлення. Але вони набувають значення лише в поєднанні з певним смислом, - як зазначає В.В.Левицький, - у досвіді під час штучного приписування двох або більше смислів, а в мові в складі слів і морфем з певним лексичним значенням.
Фонеми реалізуються в звуках мовлення, з яких складається мовленнєвий акт. Звуки не є фонемами, оскільки фонема не може утримувати жодної фонологічно несуттєвої ознаки, що для звука мови є фактично неминуче. Конкретні звуки, які ми чуємо в мовленні, з погляду М.С.Трубецького, є лише "матеріальними символами фонем". Звуковий потік у мовленні символізує певний фонемний ряд. У певних місцях такого потоку можна впізнати фонологічне суттєві ознаки звука, що характерні для окремих фонем відповідно фонемного ряду. Кожне таке місце можна розглядати як реалізацію певної фонеми.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29 



Курсова робота на тему: Виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок