Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Мовознавство -> Фразеологізми з лексичним компонентом “pani, kobieta” в польській та українській мовах. Порівняльний аспект.

Фразеологізми з лексичним компонентом “pani, kobieta” в польській та українській мовах. Порівняльний аспект.

Назва:
Фразеологізми з лексичним компонентом “pani, kobieta” в польській та українській мовах. Порівняльний аспект.
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
19,76 KB
Завантажень:
475
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Фразеологізми з лексичним компонентом “pani, kobieta” в польській та українській мовах. Порівняльний аспект.


ЗМІСТ
Вступ.............................................................................................................................3
Розділ І. Основні поняття фразеології.......................................................................6
§1. Фразеологізм як лінгвістична одиниця. Структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць....................................................................6
§2. Теоретичні засади класифікації фразеологічних одиниць
в польському та українському мовознавстві........................................................9
Розділ ІІ. Класифікація фразеологізмів з компонентом “pani, kobieta” в польській та українській мовах:………………………………………………..………………14
§1. Фразеологізми які є в польській і українській мовах ……….…………....14
§2. Фразеологізми які є тільки в польській мові………………….………..….17
§3. Фразеологізми які є тільки в українській мові………………….…………24
Висновки................................................................................................................26
Список використаної літератури.........................................................................28
ВСТУП
Кожна розвинена мова, як відомо, має у своєму складі значну кількість стійких словосполучень – фразеологізмів, що вживаються носіями мови завжди у звичному, сталеному оформлені, виражають думку і сподівання самих мовців, їх історію, побут, культуру, єднають покоління. У нашому дослідженні вживаються терміни фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема як рівнозначні й найбільш уживані позначення цього поняття. Саме вони найвиразніше передають дух і нев’янучу красу мови, яку витворив народ протягом віків для потреб спілкування в усній і писемній формах.
Ідею про необхідність створення фразеології як самостійної науки обґрунтував Є.Д. Поливанов у 20-х роках ХХ ст., він вважав, що цей розділ “займе відособлену і стійку позицію у лінгвістичній літературі майбутнього[1; C.6]”. Виникнення її, як окремого розділу лінгвістичної науки, базується на основі лексикології, семасіології та синтаксису. Саме на стику цих розділів мовознавчої науки і склалася фразеологія як самостійна мовознавча дисципліна.
Фразеологія національної мови збагачується і вдосконалюється, вбираючи в себе безцінні скарби із приказок і прислів’їв, афоризмів і професіоналізмів, анекдотів, дотепів і каламбурів, мовних штампів, одним словом – з усього того, що впродовж багатьох віків плекає і зберігає у своїй пам’яті носій мови – народ.
Фразеологізми набагато виразніше, ніж окремі слова, розподіляються в певних структурно – функціональних стилях, виявляючи свою належність до кожного з них. Найбільш яскраве своє виявлення фразеологізми знаходять у живому мовленні народу як в усній, так і в писемній його формі. Як висловився А. Потебня: „Справжнє життя… слова здійснюються тільки в мовленні”.
Питанням семантики фразеологізмів займалися С. Скорупка, В. Флейщер, М. Демський, О. Потебня, О. Шахматов, Л. Булаховській, Г.М. Удовиченко, І.Г. Чередниченко, Л.Г. Скрипник, Л.Г. Авксентьєва, М.Т. Боярський.
Мовознавству, а зокрема лінгвістиці відомо більше 20 визначень фразеологізмів. Та не всі мовознавці розглядають фразеологію як окрему лінгвістичну дисципліну. Так, Я.А. Баран, вважає що фразеологізми належать до лексичного складу мови, а не утворюють самостійного мовного рівня, чи самостійної системи[8; C.154]. Проте всі вони зводяться в цілому до визначення фразеологізмів, як якісно нової одиниці, яка має свої, лише їй притаманні ознаки.
Варто зазначити, що фразеологізм відрізняється від синтаксично- вільного словосполучення і речення тим, що відтворюється як цілісна структура, а не членується мінімум на два компоненти з різними синтаксичними функціями. Також ще можна назвати й такі неосновні ознаки, як контекстуальна зумовленість їх уживання, стильова закріпленість, своєрідний перехід на іншу мову, а тому утруднений пошук відповідника у кожній мові.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Курсова робота на тему: Фразеологізми з лексичним компонентом “pani, kobieta” в польській та українській мовах. Порівняльний аспект.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок