Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Мовознавство -> Характеристика прислівників часу у творах Ольги Кобилянської

Характеристика прислівників часу у творах Ольги Кобилянської

Назва:
Характеристика прислівників часу у творах Ольги Кобилянської
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
28,92 KB
Завантажень:
403
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Характеристика прислівників часу у творах Ольги Кобилянської
Лінгвістичний час (темпоральність) – категорія, що охоплює різні мовні засоби вираження часу. Серед цих засобів чітко окреслюється клас прислівників а саме лексико-сомантична група обставинних прислівників – прислівники часу. Вони виконують суттєву функцію – виражають засобами мови об’єктивно реальний час, поза яким не може існувати людина. Всі прислівники часу об’єднуються наявністю в їх семному складі категорійної семи, що умовно можна назвати “прислівниковістю” та інтегральної семи загально часової віднесеності. Прислівники часу взаємодіють з формами дієслова: вони уточнюють, конкретизують, а інколи й зумовлюють час здійснення дії. Формуючись на основі дієслова, іменника, прикметника, прислівник нівелює вихідні морфологічні категорії і набуває ознак незмінності. Прислівники вживаються для вираження ознаки іншої ознаки – динамічної дієслівної і статичної прикметникової. У нашому дослуженні ми дами характеристику прислівникам часу та з’ясуємо вплив їх, як детермінуючих членів, на парадігму речення.
Прислівники часу поділяються на такі групи:
1. Прислівники – локалізатори дії;
2. Прислівники межі дії;
3. Перспективно- та частотно-часові прислівники.
1. Прислівники – локалізатори дії
Прислівники цієї найчисленнішої групи вказують на час, коли відбувається дія (означені прислівники) або заперечують можливість виконання дії взагалі (заперечні прислівники); вказують на можливість обрання будь-якої пори для виконання дії в майбутньому або на неозначено-минулий час (неозначені прислівники).
Неозначених прислівників з часовим значенням у творах Ольги Кобилянської небагато. Будь-який час дії виражає прислівник коли.
Чи виділа коли кришку м’яса? Чи я з’їла коли яєчка? [2, с.155]. Але коли діждуся вже того [2, с.153].
На невизначений час у минулому вказують прислівники колись, колись-то.
Колись-то вечором відбувалася в нас нарада [1, с.31]. Прекрасна була вона колись [2, с.483]. Колись її чорне, як шовк, волосся лиснілося на молодих плечах і грудях [2, с.483]. Колись-то, міркуй, Маріє, казав мені, аби наш Василь женився з його донькою [1, с.478].
Прислівник колись може вказувати і на невизначений час у майбутньому.
А колись, як наші діти повиростають, нехай його своїм дітям оповідять [2, с.498]. Вони ж колись поберуться [2, с.340]. Буде колись перша шахрайка в селі [2, с.141].
Спрямованість у минуле чи майбутнє залежить від часу того дієслова, що його конкретизує прислівник, бо значення часу є невід’ємним від дієслова; навіть тоді, коли дієсловом передається не власне дія, а процес чи стан, вони не можуть відбуватися поза часом.
Заперечний прислівник ніколи, вказує на неможливість виконання дії в будь-який час, за будь-яких обставин. Цей прислівник досить продуктивно використовується у творах Ольги Кобилянської.
Але се давній звичай сонця – сліпим воно ніколи не світить [2, с.473]. Ніколи не видавалась мені зелень лісу такою живою, інтенсивною, безхмарне прозоре небо ніколи таким синім, лагідним [1, с.333]. Гордий і неприступний, не змінюється він ніколи [1, с.408]. Ніколи не бувала тепла й ніколи холодна [2, с.127].
Часовий план зумовлений не тільки семантикою часових локалізаторів, а й загальною семантикою речення. пов’язаною з часовою перспективою. Так, наприклад, у реченнях з часовим локалізатором ніколи одночленна часова парадигма представлена формою майбутнього часу за умови, що речення в цілому має характер погрози, запевнення.
О, того погляду я ніколи не забуду [2, с.145].
Функцію локалізації дії в часі виконують означені прислівники. Семактично вони поділяються на кілька підгруп.
Однією з найбільших є підгрупа прислівників, що вказують на співвідносність дій у часі. Ця вказівка, як правило, найбільш загальна. Системні зв’язки прислівників, що впорядковують дії, схематично можуть мати двочленну (раніше – пізніше) або тричленну будову (спочатку – потім – нарешті).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Курсова робота на тему: Характеристика прислівників часу у творах Ольги Кобилянської

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок