Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Мовознавство -> Специфіка порівнянь у польському та українському текстах Святого Письма («Книга Псалмів» та «Книга Приповідок»)

Специфіка порівнянь у польському та українському текстах Святого Письма («Книга Псалмів» та «Книга Приповідок»)

Назва:
Специфіка порівнянь у польському та українському текстах Святого Письма («Книга Псалмів» та «Книга Приповідок»)
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
24,97 KB
Завантажень:
261
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Курсова робота
Специфіка порівнянь у польському та українському текстах Святого Письма («Книга Псалмів» та «Книга Приповідок»)


План
Розділ І. Порівняння як вид художнього засобу
1.1. Теорія порівняння
1.2. Структура порівняння
Розділ ІІ. Лексико-семантичні типи порівнянь у перекладах «Книги Псалмів» і «Книги Приповідок» польською та українською мовами
2.1.Порівняння як спосіб пізнання дійсності через Божественний світ
2.2. Діапазон порівнянь – характеристик людей праведних і грішних.
Список літератури


Розділ І. Порівняння як вид художнього засобу
1.1. Теорія порівняння
Порівнювання є основою і водночас засобом пізнання навколишнього реального та уявного світу, яке формується завдяки виявленню подібностей і відмінностей між компонентами цієї дійсності. Будучи основною мисленнєвою операцією, порівняння нероздільно пов’язане з діяльністю суб’єкта пізнання, тобто завжди супроводжується спостереженням, а більш детально – аперцепцією. Порівнювання або зіставлення різних видів об’єктів, їх властивості або якихось дій передусім служить їх увиразненню, більш повній характеристиці – як якісній, так і кількісній, а також виявленню відношень між об’єктами, що порівнюються, та творенню думок. Порівняння, яке є основною та універсальною мисленнєвою операцією і тим самим пов’язане з мовною діяльністю людини, що знаходить своє віддзеркалення в мовних одиницях, становить один із проявів асоціативного мислення. Отож асоціація, яка є психічним феноменом, виконує важливу функцію у сприйманні світу і становить вмотивований попереднім досвідом зв’язок, завдяки якому спостереження або ж уявлення, які постали у свідомості, викликають інші уявлення на основі подібності, дотичності (прилеглості) або відмінних рис. Серед згаданих прав асоціацій основне щодо порівнянь є право подібності. Однак розуміння порівняння у такий спосіб, тобто як мисленнєвої операції, завжди визначене об’єктивними властивостями предметів та явищ, а також існуючими між ними відношеннями. Порівнювання як зауважування подібностей і відмінностей є елементарною розумовою дією встановлення зв’язків між явищами, яка «лежить в основі операції творення понять (класифікація світу)» [Grzegorczykowa, 66]. Порівняння, вміщене у конкретних лексемах («таких як, напр., прикметники типу inny, rуїny, podobny, taki sam, або дієслова типу przypominaж», zob.Grzegorczykowa, 66), а тому усталене в системних одиницях, має статичний характер [Лекомцева, 173]. Порівняння, яке розуміється через призму теорії відношень і наборів, може трактуватися як операція на елементах визначеного набору і становити таким чином об’єктивну або суб’єктивну оцінку, виражену в одному з багатьох можливих відношень, які проходять між елементами цього набору. Таке порівняння називаємо логічним порівнянням [Jurkowski, 11-26].
Обсяг кожного порівняння [див.Лекомцева, 173], визначає двоїстість структури, на яку складаються два компоненти: визначений і той, що визначає [пор. Штейн, 99; Кунін, 80]. Залежність між компонентами цієї дихотомічної структури виражається одним із можливих порівняльних відношень. Воно пов’язується з тим, що порівнювання, тобто конфронтація щонайменше двох об’єктів, насправді є порівнянням властивостей тих об’єктів або теж порівнянням дії чи певних станів, виражених через зіставлення деяких об’єктів. Це є порівнювання рис, носіями яких є ці об’єкти або ж які їм приписуються, тому порівняння може реалізовуватись незалежно від способу існування риси, тобто від того, чи існує вона реально чи є фікцією. Більше того, сюди зараховуємо індивідуальні та індексні назви. У кінцевому результаті в порівнянні можуть появлятися такі назви обєктів порівнянння (назви, якщо йдеться вже про конкретну текстову реалізацію): назви субстанційних предметів; назви, які означають факти, ситуації та події; назви на позначення властивостей, станів і дій, а також набори всіх перелічених назв.
1.2. Структура порівняння
Семантичний критерій визначає формальний аспект порівняння.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Курсова робота на тему: Специфіка порівнянь у польському та українському текстах Святого Письма («Книга Псалмів» та «Книга Приповідок»)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок