Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Філософія -> Філософія абсурду Альбера Камю (есе «Міф про Сізіфа»)

Філософія абсурду Альбера Камю (есе «Міф про Сізіфа»)

Назва:
Філософія абсурду Альбера Камю (есе «Міф про Сізіфа»)
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
18,27 KB
Завантажень:
38
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Філософія абсурду Альбера Камю (есе «Міф про Сізіфа»)


Зміст
 
Вступ
1. Розділ І. Концепція абсурду у теоретико - філософській
спадщині А.Камю: есе “ Міф про Сізіфа
2. Розділ ІІ. Абсурд у драматургії та прозі Камю
3. Висновки
Список використаної літератури


Вступ
У французькій філософії середини ХХст. проблема абсурду стає чи не однією з найважливіших. Ця проблема пов’язана, в першу чергу, з філософією екзистенціалізму, а насамперед творчістю Ж. П. Сартра та А.Камю. Саме з їхньої легкої руки філософія екзистенціалізму знайшла втілення в літературі. Таке поєднання літератури і філософії є явищем унікальним, адже література Франції, як жодна інша, змогла наблизитися до філософії. Філософічність літератури – це давня традиція, яка розвивається ще з часів Середньовіччя та Відродження, а в епоху Просвітництва вона досягла значного злету, варто назвати хоча б імена Ж.-Ж. Руссо, Монтеск’є, Д. Дідро, Вольтера та ін. Саме у Франції зародився жанр есе, який функціонує на стику філософії та літератури, – а Камю був митцем – есеїстом.
Д. Наливайко зауважив, що «на відміну від Марселя і Сартра, Камю не прагнув до витворення філософських систем. Камю тяжіє до образного типу мислення, що простежується і в його есеїстиці». [21, 593]
Камю неодноразово повторював, що він не є філософом. Ще в молодому віці Камю стверджував у своїх записниках, що люди думають тільки образами. Хочеш бути філософом – пиши романи.
Проблема абсурду у Камю розкривається у його філософських працях, а також у художніх творах: драматургії та прозі. Самі лише філософські праці не дають достатнього розуміння цієї проблеми філософом. Лише розглянувши в комплексі усю творчість Камю, можна мати достатній матеріал для аналізу.
Творчість А. Камю можна поділити на кілька етапів. Еволюцію творчості Камю простежити не важко, – зміна його філософських поглядів безпосередньо пов’язана з історичними обставинами. Камю сам зробив спробу поділити власну творчість на певні етапи («Записники», 1947р.).
Перший етап своєї творчості Камю іменував етапом «Абсурду». Це твори написані під час війни і до її початку. До них належать: «Калігула», «Сторонній», «Міф про Сізіфа».
С. Великовський бачить такий поділ на етапи у формі спіралі. [5, 9] Отже, першим витком спіралі є коло «Абсурду».
Другим витком є «Бунт». Цей етап утворюють твори: «Чума», «Праведні», «Бунтуюча Людина».
Третій виток – твори написані у 50-ті роки. У записниках А. Камю він ще не має назви. Це твори: «Падіння», «Вигнання і царство». С.Великовський вважає найвідповіднішою назвою для цього заключного витка назву «Вигнання». [5, 9] Поза триптихом залишились лише ранні ліричні есе: Камю вважав їх незрілими.
Оскільки тема обмежена лише філософією абсурду, то до розгляду ми візьмемо твори першого етапу, але у контексті усієї творчості А. Камю.
Проблемою абсурду у творчості А. Камю цікавились, починаючи з часу написання його ранніх творів. По-перше, це була не тільки досить нова проблема, а й актуальна, по-друге, у Камю проблема абсурду знайшла досить цікаве й неоднозначне тлумачення. Камю підніс проблему абсурду до рівня найважливіших проблем людства. У філософський науці є уже певна кількість досліджень філософії абсурду у Камю. Багато досліджень стоять, як і сама творчість Камю, на межі філософії та літературознавства, і прагнуть охопити при аналізі усю творчість в усіх її аспектах. Серед найвідоміших дослідників слід згадати імена С. Великовського, В. Карпушина, Н. Маньковської, С. Семенової, А. Руткевича та ін.
Найбільш інтенсивно займалися цією проблемою у 70-80 роки. На сучасному етапі, а особливо в українській науці ця проблема недостатньо широко досліджується.
Дана робота складається з двох розділів: дослідження поняття абсурду у теоретичних працях Камю (зокрема у «Міфі про Сізіфа») та дослідження філософії абсурду у драматургії та прозі.
 
Розділ І
Концепція абсурду у теоретико-філософській спадщині
Альбера Камю: есе “Міф про Сізіфа”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Курсова робота на тему: Філософія абсурду Альбера Камю (есе «Міф про Сізіфа»)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок