Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Філософія -> Німецька класична філософія. Загальна характеристика.

Німецька класична філософія. Загальна характеристика.

Назва:
Німецька класична філософія. Загальна характеристика.
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
22,04 KB
Завантажень:
317
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Німецька класична філософія. Загальна характеристика.
План.
1. Вступ.
2. Відбиток політичної ситуації на поглядах німецької класичної філософії.
3. Метод та система Г.Гегеля.
4. Основоположник неокласичної філософії – Кант.
5. Постгегельянство Фейєрбаха.
6. Діалектика Г.Фихте.
7. Філософія Шеллінга.
8. Підсумок досягнень німецької класичної філософії.
9. Список використаної літератури.


1. Вступ.
Німецька класична філософія XIX століття не тільки підвело підсумки розвитку європейської думки, але і запропонувала свої шляхи і методи рішення традиційних проблем буття, співвідношення світу і людини, теорії пізнання, моральності. Особливо плідні ідеї висловлювалися німецькими філософами в області розвитку. Були систематизовані попередні погляди і положення з питань протиріччя, взаємоперехіда протилежностей, створена цілісна теорія загального зв'язку і розвитку — діалектика. Велике значення, у розглянутий період, надавалося однієї з фундаментальних проблем раціоналізму — тотожності об'єкта і суб'єкта. Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель через діалектику суб'єктно-об'єктних відносин розглядали і вирішували онтологічні, гносеологічні, ціносно-смислові й інші питання філософського знання.
2. Відбиток політичної ситуації на поглядах німецької класичної філософії.
Німеччина кінця XVIII – початку XIX століття являв собою досить відсталу країну в порівнянні з передовими європейськими державами. Назріла необхідність подолання феодальної роздробленості і кріпосництва, демократизації суспільства. Однак, німецькі буржуа, налякані кривавим терором Великої французької революції, не прагнули до радикальних перетворень. Невдоволення городян, народні повстання в різних районах не привели до загальнонімецької революції й об'єднання країни.
Як наслідок, така політична ситуація наклала відбиток на ідеї класиків німецької філософії. Незважаючи на те, що И. Кант, И. Фіхте, Ф. Шеллінг і Г. Гегель продовжують розвивати ідеї лібералізму і правової держави, їхнього добутку не містять полум'яних закликів до перетворення суспільства, який можна зустріти в ідеологів французької революції. Зате німецька класична філософія відрізняється академічною стрункістю і строгістю побудов у питаннях обґрунтування правової державності, волі, рівності людей. Німецька класична філософія створила необхідну базу для подальшого розвитку ліберально-правових ідей у Європі.
3. Філософія Гегеля.
Вищим досягненням німецької класичної філософії з'явилася філософія Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770-1831).
Світовий розум і абсолютна діалектика. За словами В. Соловйова, Гегель може бути названий філософом по перевазі, тому що з усіх філософів тільки для нього одна філософія була усі. В інших мислителів вона їсти старання осягнути зміст сущого, у Гегеля ж, навпроти, саме суще намагається стати філософією, перетворитися в чисте мислення. Інші філософи підкоряли свій умогляд незалежному від нього об'єктові: для один цей об'єкт був Бог, для інших - природа. Для Гегеля, навпроти, сам Бог був лише філософствує розум, що тільки в зробленій філософії досягає і своєї власної абсолютної досконалості. На природу ж у її незлічимих емпіричних явищах Гегель дивився як на свого роду “луску, що скидає у своєму русі змія абсолютної діалектики”. Гегель розвив навчання про закони і категорії діалектики, вперше в систематизованому виді розробив основні принципи діалектичної логіки. Кантівській “речі в собі” він протиставив діалектичний принцип: ость виявляється, явище істотне. Гегель, вбачаючи в житті природи і людини іманентну силу абсолютний, рушійний світовий процес і розкриваючий себе в ньому, затверджував, що категорії суть об'єктивні форми дійсності, в основі якої лежить “світовий розум”, “абсолютна або “світовий дух”. Це — діяльний початок, що дав імпульс до виникнення і розвитку світу. Діяльність абсолют ідеї полягає в мисленні, мета — у самопізнанні. У процесі самопізнання розум світу проходить три етапи: перебування абсолютної ідеї, що самопізнає, у її власному лоні стихії чистого мислення (логіка, у якій ідея розкриває се зміст у системі законів і категорій діалектики); розвиток ідеї у формі “інобуття” у виді явищ природи (розвивається сама природа, а лише категорії); розвиток ідеї в мисленні історії людства (історія духу).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Курсова робота на тему: Німецька класична філософія. Загальна характеристика.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок