Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Політологія -> Політична реклама як комунікативна складова формування парламентської еліти

Політична реклама як комунікативна складова формування парламентської еліти

Назва:
Політична реклама як комунікативна складова формування парламентської еліти
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
18,02 KB
Завантажень:
366
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Пошукова робота
Політична реклама як комунікативна складова формування парламентської еліти


В контексті комунікативних особливостей парламентського дискурсу, основних форм його артикуляції в інформаційному просторі суспільства набуває особливої ваги дослідження умов створення, поширення та впливу політичної реклами, яка стає провідним засобом політичної комунікації у період парламентських виборів.
Виборчий процес є потужним засобом політичної структуризації суспільства, важливим показником електоральних настроїв та ефективності усіх складових громадянського суспільства. Досвід реалізації виборчого права на теренах СНД та в країнах Балтії розкрив багато проблем у механізмі народного волевиявлення, активізував пошук оптимальних, як з точки зору історичних, національних традицій, так і з позицій реалій сьогодення, моделей формування вищих органів державної влади. Вдосконалення виборчого законодавства неминуче актуалізує проблему типології соціальних конфліктів, інституалізації суб’єктів громадських ініціатив, класифікації виборчих технологій. І це цілком природно, оскільки „людство не знайшло інших механізмів удосконалення влади, ніж вибори” [1].
Водночас і сам порядок організації та проведення виборів потребує постійного вдосконалення. Практика законотворчої діяльності в частині виборчого законодавства відбиває доволі сталу тенденцію до підвищення дієвості нормативно-правової бази, що регламентує виборчий процес в Україні. Проте для кожної чергової виборчої кампанії каменем спотикання вже традиційно залишається понятійний апарат процедури забезпечення та проведення передвиборчої агітації. До речі, це явище не є нашим ексклюзивним надбанням, вадою, властивою тільки українському правовому дискурсу. Наприклад, російський дослідник С. Лисовський пропонує поширити на політичну рекламу відоме визначення А. Деймана: „Реклама — це оплачуване єдиноспрямовуване та неособисте звернення, яке здійснюється через засоби масової інформації та інші види зв’язку, що агітує на користь товару, марки фірми, підприємства, кандидата, уряду” [2]. Має рацію О. Ольшанський, коли звертає увагу на вразливість цього доволі поширеного визначення [3]. По-перше, „оплачуваність” політичної реклами часто має доволі варіативний характер. По-друге, політична реклама не завжди знеособлена. Досвід політичної боротьби засвідчує ефективність персоніфікованих звернень, причому не лишень від суб’єкта, а й до об’єкта повідомлення. У зв’язку з цим прийнятним для конкретизації поняття „політична реклама” вбачається застосування її визначення як особливого каналу передачі інформації від комунікатора до реципієнта в політичній кампанії [4]. Ця особливість характеризується такими ознаками:
· дискретний характер комунікації;
· контроль керівництва політичної кампанії за процесом створення інформаційного продукту;
· рекламний продукт надходить до реципієнта без перекручень і купюр;
· наявність платної основи для офіційного розміщення політичної реклами у ЗМК.
З позицій політичної психології реклама — це певний спосіб формування окремих видів масової поведінки, що створюється елементами політичної еліти для досягнення своєї мети. З огляду на те, що будь-які рекламні акції, пов’язані з формуванням електоральної поведінки, різняться через конкретно-історичні, психологічні, етнічні та інші особливості, а також залежать від суб’єктно-об’єктних характеристик політичної реклами, передовсім в частині її професіоналізації, природним є розпорошеність родових ознак такої форми політичної комунікації. Саме в такому ракурсі політологи і розглядають політичну рекламу [5]. Вочевидь, цього недостатньо: оцінювати політичну рекламу як форму політичної комунікації можна у випадку надання їй ознак, які дозволять класифікувати її як чітко структурований процес за допомогою єдиного понятійного апарату. Проте поняття „політична реклама” таким поки що не є. Воно перебуває в ракурсі становлення політичної термінології, що сягає своїми коріннями в теорію і практику трансформації конвенційних понять (концептів) в процесі еволюції суспільних відносин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Курсова робота на тему: Політична реклама як комунікативна складова формування парламентської еліти

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок