Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Політологія -> Доктрина багатовекторності зовнішньої політики України

Доктрина багатовекторності зовнішньої політики України

Назва:
Доктрина багатовекторності зовнішньої політики України
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
31,39 KB
Завантажень:
74
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 
Доктрина багатовекторності зовнішньої політики України
Вступ:
Принципи та особливості формування зовнішньої політики України.
Основні напрями української зовнішньої політики:
Євроінтеграція як стратегічний вектор зовнішньої політики України.
Українсько-російські відносини.
Стратегічне партнерство України і США.
Діяльність України в рамках ГУАМ.
Перспективні завдання української зовнішньої політики у контексті процесів глобалізації та інтеграції.
Висновки:
Список використаної літератури.


Розділ І. Принцип та особливості формування зовнішньої політики України.
Аналіз політики як складеного й багатогранного суспільного явища здійснюється не тільки на інституціональному і персоналізованому рівнях всередині держави, а й на рівні міждержавних відносин. Де міжнародні відносини є об'єктом зовнішньої політики держави і одночасно тим середовищем, у якому вона відбувається. Тому зовнішню політику можна у тісному зв'язку аналізувати з міжнародними відносинами. Коли йдеться про зовнішню політику, то мається на увазі діяльність держави за межами своїх національних кордонів. При цьому держава може виступати і як територіально організоване й політично незалежне суспільство, і як політичних інститут.
Найчастіше під зовнішньою політикою розуміють мільки закордонну діяльність держави як політичного інституту. Крім держави та інших національних політичних інститутів, суб'єктами політики виступають також різноманітні організації міжнародного характеру. Зовнішня політика у науковій літературі визначається через діяльність держави: "Зовнішня політика – діяльність держави на міжнародній арені, яка регулює відносини з іншими суб'єктами зовнішньополітичної діяльності: державами, зарубіжними партіями та іншими громадськими організаціями, всесвітніми і регіональними міжнародними організаціями" [ ].
Найбільш узагальнено, згідно із західною традицією, зовнішня політика визначається "як діяльність по втіленню в життя групових державних інтересів, ...це сукупність політичних відносин і певна ідеологія" [ ].
Соціальна природа зовнішньої політики тлумачиться по-різному. Так, існує концепція, згідно з якою ця політика розглядається як біологічне явище. Г.Моргентау виводить закони, які керують політикою, з людської природи. Тому і пояснення політики слід починати з пізнання природи окремої людини, індивідуального життя.
Поширеним є психологічний підхід до зовнішньої політики. У.Фунбрайт кладе в основу цієї політики "непоясненні спонукання людської натури" [ ]. Зокрема, причини і наслідки воєн він відносить до сфери патології.
Виникли й інші концепції зовнішньої політики. Одна з них проголошує вирішальним чинником формування цієї політики емоційний стан громадськості і панівних верств. Наприклад, стверджується, що США – це суспільство, яке прагне стресів.
Один із авторів теорії завоювання польсько-австрійський соціолог Л.Гумплович стверджував, "що внутрішній розвиток держави визначається розвитком її зовнішніх сил, що внутрішня історія держави є простим додатком зовнішньої, зумовлюється останньою" [ ]. Є намагання вивести зовнішню політику з ідеології. Зокрема, ідеологія націоналізму вважається причиною міждержавних конфліктів, воєн, експансій. Марксистська концепція виводить зовнішню політику насамперед із соціально-економічних передумов. "Зовнішня політика як народження відносин всередині держави і продовження внутрішньої політики призначена забезпечити досягнення певних цілей пануючого класу за межами національної державності" [ ]. Тобто зовнішньополітичний курс будь-якої держави є продовженням базисом та інтересами правлячих сил.
В основі будь-якої діяльності лежать ті чи інші інтереси й потреби. Не є винятком і зовнішня політика: в її основі лежать національні інтереси як інтегральне вираження інтересів усіх членів суспільства, що реалізуються через політичну систему. На основі зовнішньополітичних інтересів визначаються цілі зовнішньої політики. Вони зумовлюються суспільно-політичним ладом, формою державного правління, типом політичного режиму, історичними особливостями, геополітичними умовами та іншими чинниками.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 



Курсова робота на тему: Доктрина багатовекторності зовнішньої політики України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок