Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Політологія -> Українською мовою курсова робота: Міжнародний ісламський тероризм останньої чверті ХХ століття - суть, напрями, діяльність

Міжнародний ісламський тероризм останньої чверті ХХ століття - суть, напрями, діяльність / сторінка 14

Назва:
Міжнародний ісламський тероризм останньої чверті ХХ століття - суть, напрями, діяльність
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
68,68 KB
Завантажень:
111
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
5.Як противага західним тенденціям мусульманський фанатизм набирає небезпечних форм особливо в ісламських общинах. До прикладу на середину дев’яностих єдиною ісламською республікою був Іран. Після приходу наступника Хомейні спочатку імама далі аятолли іх персидської “знак Божий”, “Боже знамення”; з арабської – вищий титул шиїтського муджтахіда – найбільш авторитетного законодавця. Мав право виносити самостійні рішення по всім релігійним і правовим питанням) Рафсанджані більш поміркованого все правознавство підпорядковується Корану. Мова йде про боротьбу шиїтів і сунітів так званому іранському “шиїтському ісламу” протистоїть алжирський інтегральний “сунітський іслам” що прагне домінувати в світі. Це вилилося у боротьбу 13 тисяч бойовиків Ісламського фронту порятунку (ФІС), лідер якого Аббас Мадані [81, с.93] виступаючи за повернення до істинного ісламу переміг на виборах 270–тисячний Фронт Націонльного Визволення (ФНЛ). Заворушення почалися в кварталах бідноти. Закінчився конфлікт відставкою А.Мадані, ФНІЛ вийшов з уряду, а в країні після арешту лідера ФІС встановлюється військова диктатура та передреволюційна ситуація.

Особливість ісламського фанатизму на практиці виникнення на обмежений час здатне поширюватись від зон активності (Афганістан, Середня Азія, Близький Схід, Іран, Пакистан) до зон поміркованого ісламу Ява, Туреччина.

Отже, арабо–тюрко–мусульманські країни частково були відірваними від власної історії тоді як індоєвропейські синтезували й осучаснили культури Середземномор’я та решти світу.

6.Терористичний фанатизм. Окремі групи в гонитві за винагородами “спонсорів” чи розформовані або доведені до відчаю “звалення від професійних обов’язків” пов’язані здатні знайти і стати жертвою “мети”. Іноді мета виправдовує засоби: помста. Вбивства, стиль життя традиції посилення ненависті до глобалізму і комплекс чинників наведених у першому розділі. Серед статистичних даних поширені такі: на 1976 рік нараховано 6 тисяч 241 теракт, 508 мікроконфліктів з них 45 % на терористичній основі [73, с.6], 17 % неісламських. В 1994 році 433 з них лише 2 % неісламські. В 2000 році – 702, з них 0,7 % неісламських або такі, що не пов’язані з ісламським тероризмом при 15728 терактах з них три глобального масштабу. І якщо в країнах Заходу існує домовленість на придушення тероризму, то деякі арабські країни таким способом “торгуються” з ЄС, США, Росією. Громадська думка залежно від регіону полярна: прибічники і противники.

Виявом практичного тероризму є джихад. Часто священна війна за поняттям [33, с.35] ради старійшин (шаріат) вважається обов’язком для всіх мусульман. На відміну від терористів і фундаменталістів війну веде халіф (правитель) чи його намісник.

Тлумачення в Корані “Джихад – війна на шляху Аллаха”. Процедура проведення: Халіф чи намісник спершу проголошують іслам іновірцям (лише один раз), долі збори народу на Раду. Конфлікт з іновірцями заколот з їх сторони або неповагою до Пророка, імам, правителя служить приводом до війни. Джихад оголошує халіф з “невірним” і “язичником”, який надається можливість прийняти іслам, або як альтернатива перейти в якості вассалів до мусульманської держави під статусом “змміїв” (людей під захистом арабської країни). На джихад йдуть всі мусульмани, крім бідних, калік, старих, жінок, дітей і рабів. Ці категорії заборонено вбивати під час війни у противника лишень брати в полон з метою викупу, а рухоме майно переходить у власність умми (мусульманської общини, відокремленої від решти осіб). Крім дар ал харб (с землі вийшли) та дар ал–іслам (землі мусульман) є ще дар ад–дінземі – землі віри із країнами які перебувають в “землях війни” мусульмани сусіди можуть укладати мир терміном на десять років з спробою продовження шляхом відновлення договору. Невірними на відміну від сучасних екстремістів визнаються “кафірун” (буквально невдячні, відступники та язичники–багатобожці. Щодо “людей Писання” – сахль ал–кітаб (іудеїв та християн) мусульманське право допускає віротерпимість, проте до органів виконавчої влади та військової служби в арабських країнах не допускає.

В підсумку Коран, розглядає [63, с.51] війну проти невірних як справу вдячну для Аллаха чим спекулюють ісламські терористи.

Таким чином, багато думок з цього приводу залишились думками. ООН, США, ЄС, НАТО, РФ, ЛАД структури що мають подолати проблему у глобальному масштабі [60, c.48], держави які мають знищити зброю терору та насилля політику конкурентності молодих ісламістів і відповідати перед світовою спільнотою шляхом Об’єднання заради миру та внутрішньої стабільності.

Політична практика ісламського тероризму є свідченням небезпеки знищення людських цінностей, сотень, тисяч людських життів і природного розвитку до “нового світу”. На нашу думку, подані факти свідчать про достатність проблем, ніж розробка нових видів озброєння де б фінанси були використані більш раціональніше.

Висновки.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
Курсова робота на тему: Міжнародний ісламський тероризм останньої чверті ХХ століття - суть, напрями, діяльність

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок