Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Політологія -> курсова робота на тему: Міжнародний ісламський тероризм останньої чверті ХХ століття - суть, напрями, діяльність

Міжнародний ісламський тероризм останньої чверті ХХ століття - суть, напрями, діяльність / сторінка 17

Назва:
Міжнародний ісламський тероризм останньої чверті ХХ століття - суть, напрями, діяльність
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
68,68 KB
Завантажень:
111
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
55. Куліш І.В. “Відродження ісламу”. Соціально–політичні та історичні аспекти радикалізації ісламських фундаменталіських течій // Вісник КНУ. Філософія. Політологія.– 2002.– № 38–41.– С.115-118.

56. Куліш І.В. Ісламський екстремізм, як підвид ісламського фундаменталізму: його ідейні джерела. //Вісник КНУ.Філософія.– 2001.– № 34.– С.33.

57. Ломилин А. Как рассматривают опасность исламизма в США // ЭПИ.– 1996 – № 8.– С.110.

58. Макаров О.Л. Усама бен Ладен // Восток.– 2001.– № 1.– С.120-130.

59. Малышева Д. Исламско–фундаменталистский проект в реалиях современного мира // МЭМО.– 1992.– № 7. – С.208.

60. Мартинов А. Спільна зовнішня та оборонна політика ЄС: проблеми формування та перспективи реалізації (90–ті роки ХХ ст.) // Людина і політика.–2001.– № 5.– С.46-48.

61. Николаенко В. Мир и стабильность в Евро–Азиатском регионе // Международная жизнь.–2001.– № 2.– С.30-35.

62. Нільсен Й. Альтернатива мусульманському екстремізму // ААс.– 2000.– № 9.– С.51.

63. Оганесян Н.О. Глобальная стратегия ислама основополагающие принципы и конечные цели // Весник общественных наук.– 1989.– № 1.– С.16.

64. О’Саливан Д. Проект «Венона». (Неизвестные документы ЦРУ США) // Новая и новейшая история.– 2000.– № 1.– С.116-121.

65. Плешов О. Сколько стоит джихад? // А и Ас.– 2001.– № 3.– С.18-20.

66. Поліщук І. У гнізді всесвітнього тероризму. Новий президент Іраку З.М.Хатамі // Україна. Європа. Світ.– 1997.,– 5–11 липня.– С.26.

67. Рашковский Ю. Исламское движение талибов и Пакистан // А и Ас.– 1997, № 10.– С. 4-5.

68. Рашковский Ю. Ислам: от племенных обществ к постиндустриальной эпохе // Восток.– 2001.– № 1.– С.148-154.

69. Рязанова Л. Конфліктний потенціал ісламу. Чи існує він? // Віче.– 2001.– № 11.– С.113-116.

70. Сагадеев А. Джихад: Концепция войны и мира в исламе // Наука и религия.– 1986.– № 6.– С.20.

71. Седов Ю. Ислам выходит из мечетей. (О подйоме исламского экстремизма в африкано–азиатских странах // Новое время.– 1987.– № 36.– С.12-13.

72. Сикоев Р. Несостоявшийся всемирный халифат: Кто стоял за талибами и что из этого получилось // ААс.– 2002.– № 11.– С.8.

73. Соколовський М. Заручники готелю “Петерсберг” США і рух моджахедів понад 20 років тому // Дзеркало тижня.– 2001.,– 1 грудня.– С.6.

74. Толипов Ф.Ф. Испытание геополитики терроризмом и антитерроризмом // США – Канада.– 2002.– № 3.– С.96-98.

75. Толіпов Ф.Ф. Чумак В. Конфліктність у сучасній системі міжнародних відносин // Нова політика.– 1995.– № 5.– С.30.

76. Уальшер П., Жатгохамед П. Ислам выходит из мечетей // За рубежом.– 1997.– № 12.– С.10.

ІІІ. Енциклопедичні видання.

77. Всемирная история Новейшего времени. Справочное пособие.– М.– Наука, 1998.– 735 с.

78. Лаврентьев В.Л. Ливия: справочник.– М.: Мысль, 1977.– 227 с.

79. Ковалев А. Азбука дипломатии. М.: Мысль, 1977.– 227 с.

80. Who is Who. (Довідник) / Ред.кол. Кравченко Л.П.– М.: Мысль, 1990.– 615 с.

IV. Автореферати, дисертації.

81. Гулам Гаус. Ирано–американские отношения в период 1979–88 гг.: Автореферат на соиск.уч.ст.канд.истор.наук.– К.: Думка, 1995.– 92 с.

82. Коппель О.А. Проблема безпеки Перської затоки в 70–ті – 90–ті рр.: Автореферат док.дис.– К.: Время, 1999. – 118 с.

83. Мавлютов Р.Р. Ислам.– М.: Знамя, 1974.– 142 с.

84. Моххамад Рокай. Политика США в отношении Афганистана в 1978–92 гг.: Автореферат дис.на соис.уч.ст.канд.истор.наук.– К.: Время, 1995.– 130с.

Додаток 1.

Із шістдесяти організацій, які адміністрація Буша вважає терористичними близько двадцяти базуються на Близькому Сході (дані за арабською газетою “Аль–Хаят”). Основними вважаються дванадцять організацій [55, с.116].

1.Пакистанська Джаміат уль–Улема–е Пакістан (Асоціація пакистанських улемів). Очолює Мунір Хамза. Друга теж з Пакистану діє спільно з першою “Харкат–уль–ансар” (Рух ансарів). Очолює Фауль–ар–Рахман Хаміль.

2.Бангладешська Джихад. Очолює Абдас Саям Муххамад Хан. Початок діяльності припадає на кінець 70–х. Чисельність: п’ять тисяч фанатиків. Райони присутності: Афганістан, Пакистан, Великобританія, Судан. Уряд Єгипту звинувачує Іран та міжнародних терористів у підтримці цієї організації.

3.Армія визволення ісламських святинь. Несе відповідальність за вибухи американських посольств в Дар–ес–Самамі (Танзанія) та Найробі (Кенія) сьомого серпня 1998 року. В результаті загинули двісті чоловік із них дванадцять американців. Ранених – п’ять тисяч осіб. Підозрюється у зв’язках з Усамою бен Ладеном.

4.Харкат уль Ансар (Рух соратників Пророка). Афганська ісламська організація. Має п’ять баз по підготовці боєвиків у провінції Пактія. Як мінімум одна база знищена американцями в серпні 1998 року.

5.Японська Червона Армія. Троцькіська організація. Заснована в 1969 році після розпаду Японської комуністичної ліги. Лідер Фусако Сагенобу. Налічує вісім тисяч осіб. Проголошує “розпалювання світової революції”. Бази розташовані в контрольованих Сірією районах Лівану. Має зв’язки з Національним фронтом визволення Палестини.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
Курсова робота на тему: Міжнародний ісламський тероризм останньої чверті ХХ століття - суть, напрями, діяльність

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок