Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Політологія -> Моральні принципи і засади в міжнародній політиці

Моральні принципи і засади в міжнародній політиці

Назва:
Моральні принципи і засади в міжнародній політиці
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
53,14 KB
Завантажень:
228
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
“Моральні принципи і засади в міжнародній політиці”


ЗМІСТ


ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Процеси формування держав супроводжувалися боротьбою за розширення їх територій, за зміцнення й захист існуючих кордонів. Ось чому історично першою і впродовж тривалої історії неодмінною складовою міжнародної взаємодії була саме боротьба, змагання за перерозподіл землі, збереження територіальної цілісності, недоторканності, суверенітету. Відповідно і первісні уявлення про міжнародну політику, її зміст та цілі формувалися саме під впливом боротьби із сусідами й вичерпувалися цим протистоянням.
Підраховано, що за 3,5 тис. років писемної історії людство лише 270 років жило без воєн! У середньовіччя війна була головним елементом міжнародної політики. Феодальний міжнародний звичай визнавав законним право можновладців на війну. Саму людність заведено було поділяти на воїнів та мирне населення. Війна сприймалася як цілком прийнятний засіб розв'язання будь-яких міждержавних проблем.
Водночас поступово зароджувалося і набувало поширення неконфліктне міждержавне спілкування — практика досягнення домовленостей, укладання угод та ін. Такими угодами вдавалося впорядкувати, наприклад, правила навігації у нейтральних водах, прикордонні та майнові питання, права іноземців тощо. Розширення міжнародної торгівлі підлягало регулюванню шляхом договорів і контрактів, запроваджувалися валютні обміни, укладалися консульські угоди.
Утворення феодальних держав, що супроводжувалося роздрібненням, розшаруванням, значно ускладнило стосунки між країнами. У заплутаній системі васальної залежності розібратися було нелегко. Як правило, король був головним феодалом у державі, водночас у межах власної землі верховним володарем поставав удільний феодал — васал короля, суверен для підлеглих.
Часи абсолютизму в Європі (кінець XVII —XVIII ст.) характеризувалися поширенням ідеї суверенітету, визнанням рівноправності держав. Проте обидва ці принципи ще мали обмежене значення, на їх здійснення суттєво впливали феодально-династичні залежності.
Інтенсивності міжнародних відносин, збагаченню їх змісту й форм значною мірою сприяли буржуазно-демократичні революції XVIII —XIX ст. Розвиток машинного виробництва, використання найманої робочої сили поступово привели до утворення єдиного світового ринку, широкого розгортання торгівлі, встановлення розгалуженої мережі економічних, технічних, наукових, культурних та інших зв'язків. Налагодження й зміцнення цих зв'язків відбувалося внаслідок вдосконалення засобів комунікації.
Однак, незважаючи на визнання демократичних політичних принципів — свободи, рівності, суверенітету тощо, ще довго практику міжнародних відносин визначала боротьба за сфери впливу, джерела сировини, ринки збуту та їх перерозподіл. У XIX — XX ст. порушується принцип недоторканності держав, не дотримуються принципи невтручання у справи інших, насамперед малих і слабких держав. Продовжується політика територіальних загарбань.
Лише із середини XX ст. під впливом наслідків Другої світової війни й загрози термоядерного конфлікту світова громадськість, правлячі кола низки провідних держав поступово дійшли висновку про неприпустимість, згубність воєнних засобів розв'язання міжнародних конфліктів за сучасних умов. Але до цього людству ще треба було пережити період "холодної війни".
У другій половині століття поступово, але неухильно формується розуміння того, що в сучасному світі не існує таких обставин, які виправдовували б застосування сили і загибель людей. Однак міркуваннями про захист життя пересічних людей, про запобігання поширенню агресії, встановленню диктатури намагалися вмотивувати збройні акції США в Лівії, Панамі, на Гаїті, використання міжнародних збройних сил у колишній Югославії, у протидії нападу Іраку на Кувейт. Хоча останні дві події були санкціоновані ООН, тобто отримана офіційна згода міжнародного співтовариства на їх здійснення, серед широких кіл громадськості висловлювалося багато сумнівів і навіть протестів щодо правильності такого "доброчинного" застосування сили.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 



Курсова робота на тему: Моральні принципи і засади в міжнародній політиці

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок