Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Право -> Основні правила посвідчення правочинів

Основні правила посвідчення правочинів

Назва:
Основні правила посвідчення правочинів
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
31,24 KB
Завантажень:
145
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 
ПЛАН
Основні правила посвідчення правочинів.
Посвідчення договорів управління майном.
Накладання заборони відчуження нерухомого та рухомого майна.
Посвідчення заповітів. Видача свідоцтва виконавцю заповіту.
Видача свідоцтва про право на спадщину.
Додаток.
Практичні завдання.
Використана література
1. Загальні правила посвідчення правочинів
Правочинами визнаються дії громадян та організацій, спря-мовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав чи або обов’язків (ст. 202 ЦК).
Правочини можуть бути як односторонніми, так і дво- чи ба-гатосторонніми. У нотаріальній практиці наявні всі види та-ких правочинів .
Для одностороннього правочину характерним є волевиявлен-ня однієї сторони. І саме з цим волевиявленням, викладеним у певній, визначеній законом, формі, пов'язується виникнен-ня та існування певних правових наслідків. Як приклад по-свідчення одностороннього правочину можна навести посвідчення заповіту чи доручення.
Для двосторонніх правочинів характерним є наявність зуст-річного волевиявлення сторін. Прикладом таких правочинів може бути посвідчення договору купівлі-продажу майна. При цьому одна сторона (продавець) хоче продати майно, отри-мавши за нього певні кошти, а інша сторона (поку-пець) бажає це майно придбати.
Багатосторонні правочини й характеризуються наявністю во-левиявлення трьох та більше сторін. До таких правочинів можна віднести установчі договори, договори про продовження дія-льності підприємств, якщо серед засновників є три та більше учасників, договори про сумісну діяльність за цієї ж умови.
Правочини можуть укладатись в усній або письмовій формі. Письмова форма може бути простою та нотаріальною.
Відповідно до чинного законодавства обов'язковому но-таріальному посвідченню підлягають:
договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку, іншого нерухо-мого майна;
договори про заставу нерухомого майна, транспортних засобів, космічних об'єктів (ст. 13 Закону України "Про заставу");
договори про відчуження земельних ділянок, що знаходяться в колективній або приватній власності (ст. 4 декрету Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" від 26 грудня 1992 р.;
договори купівлі-продажу майна державних підпри-ємств (ст. 27 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", ст. 23 Закону України "Про внесення змін і доповнень до За-кону України " Про приватизацію невеликих державних під-приємств (малу приватизацію);
шлюбні контракти;
заповіти);
доручення на укладення правочинів, що потребують нотарі-альної форми, а також на вчинення дій щодо підприємств, установ, організацій (окрім випадків, коли законом або спе-ціальними правилами допущена інша форма доручення;
доручення, що видаються в порядку передоручення;
інші правочини, для яких чинним законодавством передба-чено обов'язкову нотаріальну форму.
За бажанням сторін посвідчуються й інші правочини, для яких законодавством не встановлено обов'язкової нотаріаль-ної форми, як, скажімо, угода учасників спільної часткової власності про виділення частки у спільному майні, про вста-новлення порядку користування спільним майном (жилим будинком, квартирою, садовим будинком, дачею, земельною ділянкою тощо), про встановлення розміру часток або про зміну часток, договори позики, доручення, схову, найму жи-лого приміщення тощо.
Коли в нотаріальному порядку посвідчуються правочини, які не потребують обов'язкової нотаріальної форми посвідчення, то це буде добровільне нотаріальне посвідчення правочинів, яке все частіше використовується у практиці. І це зрозуміло, бо нотаріальне посвідчення правочинів має свої значні переваги.
По-перше, нотаріальна форма посвідчення правочинів забезпе-чує законність і достовірність правочинів.
Щоб впевнитися, що правочин за змістом відповідає закону, нотаріус визначає, які норми матеріального права регулю-ють правовідносини, до яких відноситься конкретний правочин, тобто встановлює цим правовідносинам правову кваліфі-кацію.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 



Курсова робота на тему: Основні правила посвідчення правочинів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок