Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Право -> Законодавча техніка: поняття, склад, сутність

Законодавча техніка: поняття, склад, сутність

Назва:
Законодавча техніка: поняття, склад, сутність
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
38,32 KB
Завантажень:
482
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 
Курсова робота
Законодавча техніка: поняття, склад, сутність


ПЛАН
Вступ
Законодавча техніка: поняття, склад, сутність.
Культурологічні концепти законотворчості.
Загально-теоретична характеристика: юридичні термінології, спосіб, виклад правових норм, юридичних аксіом, фікцій, юридичних конструкцій.
Проблема вдосконалення юридичних конструкцій на основі методології сучасного правознавства.
Шляхи вдосконалення законотворчості в Україні.
Висновок
Використана література


ВСТУП
„Мабуть не знайдеться у світі такого народу, який мав би хороші закони.”
Вольтер [1, c.3]
Життя суспільства і держави потребує порядку і стабільності. Без певних правил поведінки неможливо владнати спільне співіснування і діяльність людей. Право, як відомо, і виступає офіційно встановленим зібранням формалізованих норм громадської поведінки. Відомо також, що зовнішньою формою вираження права є законодавство, яке у всі часи люди намагались вдосконалити. Prima facies, однією із найважливіших умов вдосконалення законодавства є володіння знаннями щодо застосування системи відповідних вимог, які необхідні для процесу створення законів і підзаконних актів.
Ще великі мислителі античності, зокрема Платон і Арістотель, у своїх творах надавали великого значення проблемі створення, зміні і вдосконалення законодавства. [2, с.80, 417] В Дігестах імператор Юстініан наказував своєму квестору звертати особливу увагу „на вилучення зайвої довготи” і виправлення у своїх книгах „чого-небудь, що недобре вміщене чи чого-небудь, що є зайвим чи недостатньо досконалим”. [3, с.23]
Великий мислитель XVIII ст. Монтеск’є писав про те, яким має бути „склад закону”, про важливість послідовного використання термінології в правових актах. [4, с.201]
Песимістична думка Вольтера, яка наведена в епіграфі, була підтверджена Гегелем у його „Філософії права”, де він досить недвозначно висловлюється про принципову недосконалість законодавства і кодифікаційних робіт. [5, с.253]
В теперішній час, у зв’язку із значним збільшенням об’єму правового регулювання і нормативно-правового масиву збільшується значимість законодавчої техніки. Потреба у вдосконаленні юридичних конструкцій, в процедурах способу, викладу правових норм, юридичних аксіом, фікцій, в спеціальному лінгвістично-юридичному аналізі законопроектів, в розширенні професійної компетентності парламентаріїв, службовців державного апарату (а особливо юристів) в осягненні спеціальних юридичних знань в області права, законодавства і законотворчої техніки стає все більше необхідною у творенні правової держави.
Саме зараз, коли Україна несе на своїх плечах важкий тягар реформування, коли динамічно розвиваються відносини, коли законотворці активно створюють наше законодавство виникає багато запитань, які потребують глибокого аналізу і справедливих відповідей – з чим це пов’язано, чому так відбувається, і що чекає нас у майбутньому.
Хоча збільшується кількість прийнятих (опублікованих) актів законодавства, якість їх і надалі в більшості випадків залишається на невисокому рівні. Найбільш поширені з них: дублювання, колізії, прогалини в правовому регулюванні і ін., створюють значні труднощі при застосуванні права. [6, c.
10] Нажаль, нашими законотворцями явно недостатньо уваги приділяється галузі теорії і практики законотворчості. Більше того, предмет „культура і техніка законотворчості” не викладається в жодному вузі. Адже, законотворчо-технічна майстерність юриста є показником його кваліфікації як виконавця законопроектних робіт.
Розглядаючи дану тему в сучасних умовах, необхідно враховувати історичну фабулу розвитку ідеї формування правової держави в Україні і намагатися практично її використовувати. Саме на базі історичного досвіду можна дізнатись про основні закономірності законотворчого процесу.
Крім того, законотворчість, як і будь-яка творчість, вимагає від законодавців не тільки спеціальних знань, навиків, мистецтва створення і формулювання законодавчих актів, а й певної культури.
Успішна діяльність по створенню законів (інших правових актів) перш за все залежить від правової культури законодавця, його чесного творчого відношення до своєї „місії”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 



Курсова робота на тему: Законодавча техніка: поняття, склад, сутність

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок