Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Право -> Особливості провадження в справах приватного обвинувачення

Особливості провадження в справах приватного обвинувачення

Назва:
Особливості провадження в справах приватного обвинувачення
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
25,19 KB
Завантажень:
548
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
КУРСОВА РОБОТА
На тему:
“Особливості провадження в справах приватного обвинувачення ”


ПЛАН
ВСТУП
1. ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ СПРАВ ПРИВАТНОГО І ПРИВАТНО-ПУБЛІЧНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ
2. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ
2.1. Судове слідство у справах приватного обвинувачення
2.2. Судові дебати у справах приватного обвинувачення
3. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЩОДО ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ
3.1. Особливості порушення справ приватного обвинувачння за законодавством зарубіжних країн
3.2. Досудове провадження у справах приватного обвинувачення у КПК інших держав
3.3. Судочинство у кримінальних справах приватного обвинувачення згідно КПК Російської Федерації
4. ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ІНСТИТУТУ ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ
4.1. Удосконалення процедури провадження справ приватного обвинувачення
4.2. Підвищення вимог щодо форми та змісту скарги у справах риватного обвинувачення
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ


ВСТУП
Людина, яка потерпіла від посягання на своє життя, здоров’я, честь і гідність, а також на належне їй майно, потребує правового й соціального захисту, матеріальної та моральної підтримки. Конституцією України передбачено обов’язок держави щодо захисту людини, утвердження і забезпечення її прав та свобод.
У чинному законодавстві України основна увага приділяється захисту прав та інтересів не потерпілого, а підозрюваного, обвинуваченого, а також підсудного, якому може бути призначене покарання за вчинений злочин.
У Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 р.), яка є виявом колективної волі світової спільноти, порушено проблему відновлення балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви, — з іншого. Цей міжнародний документ базується на засадах визнання гідності жертв злочинів. У ньому передбачено ті напрями, в яких необхідно діяти державам для забезпечення відповідного поводження із зазначеними особами, визначено основні стандарти, згідно з якими потрібно оцінювати законодавство та практику його застосування. Аналіз кримінального законодавства та правозастосовної практики України з точки зору їх відповідності цим стандартам свідчить про необхідність посилення захисту прав та інтересів потерпілих від злочинів.
За статистичними даними, кількість осіб, потерпілих від злочинів, і розміри заподіяної їм фізичної, майнової та моральної шкоди з кожним роком збільшуються. Від злочинних діянь, справи про які були розглянуті судами у 2003 р., постраждало 154,5 тис. осіб, із них 70,7 тис. — жінки. При цьому кількість потерпілих зросла порівняно з 2002 р. на 7084 особи, або на 4,8 %, у тому числі загиблих — на 444, або на 8,4 %, а осіб, здоров’ю яких було заподіяно шкоду, — на 909 (4,5 %) [17, 974].
Вищезазначене свідчить про необхідність захисту прав потерпілих від злочинів як державними органами, так і з ініціативи самих постраждалих. У цьому контексті дуже важливою є проблема удосконалення порядку провадження кримінальних справ приватного обвинувачення, яка стала предметом даного дослідження.
Виходячи з принципу публічності, ст. 4 КПК зобов'язує суд, прокурора, слідчого й орган дізнання у межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, винних осіб і до їх покарання. Відсутність заяви потерпілого, його позиція при цьому не мають значення. Однак ч. 1 ст. 27 КПК, як виняток з цього загального правила, передбачає, що справи про умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК), умисне нанесення удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю (ч. 1 ст. 126 КК), самоправство (ст. 356 КК), порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення [10, 538].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Курсова робота на тему: Особливості провадження в справах приватного обвинувачення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок