Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Право -> Історична школа права

Історична школа права

Назва:
Історична школа права
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
56,90 KB
Завантажень:
1279
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Вступ

Розповсюдження ідей французьких просвітителів, Велика французька революція, якобінський терор, революційні і наполеонівські війни — все це викликало ненависть і відсіч реакційних класів феодальної Європи. Феодальна реакція особливо посилилася після поразки Наполеона у війні з Австрією, Росією і Пруссією. Монархи цих держав утворили Священний союз, до якого пізніше приєдналися монархи інших європейських держав. За революцією послідкували реставрації. Емігранти, що повернулися в країну, особливо реакційні круги феодального дворянства, прагнули ліквідовувати завоювання Великої французької революції. Основним предметом нападок реакціонерів була ідеологія Освіти.

Саме в цей час, у другій половині XVIII століття, почали зароджуватися ідеї, котрі потім стали основою світогляду історичної школи права. Ідеї, що полягли в основу історичної школи права виникли в полеміці з революційними теоріями викликали бурхливу реакцію серед тогочасних діячів галузі права та багатьох супутніх сфер. Саме тому ці вчення, що полягли в основу історичної школи права ще називають реакційними вченнями права.

Сутність вчення полягає в ґрунтовній критиці апріоризму теоретиків природного права, які вважали, що всі принципи права може бути чисто логічно виведені з природи людини. В цій критиці заслуговує уваги положення про залежність права кожного з народів від його історичного розвитку, умов життя, особливостей побутових, виробничих, релігійних, етичних відносин.

Метою даної роботи є дослідження виникнення, формування та утвердження засад історичної школи права.

Розділ І. Походження і поняття права

Право як особлива система юридичних норм і пов'язаних з ними правових відносин виникає в історії суспільства через ті ж причини і умови, що і держава. Процеси виникнення права і держави йдуть паралельно. Разом з тим, у різних народів і в різні епохи правостворення мало свої особливості, проте існують і загальні закономірності.

Економічне і соціальне життя будь-якого суспільства вимагає певної впорядкованості діяльності людей, що беруть участь у виробництві, розподілі і споживанні матеріальних благ. Вона досягається за допомогою соціальних норм. В первісному суспільстві це були звичаї, що зляться з релігійними і етичними вимогами. Соціальне розшарування суспільства, поява в ньому різних соціальних шарів і груп з різними, часто неспівпадаючими, інтересами, привів до тому, що родові звичаї вже не могли виконувати роль універсального регулятора. Якісно нові соціально-економічні умови вимагали нових загальнообов'язкових норм, встановлених (або санкціонованих) і охоронялися державою.

В глибокій старовині ідеологічною силою, що склалася, виступала релігія. Особливу роль вона зіграла у виникненні права у народів, де в господарстві, що проводить, домінували скотарство і землеробство. Так, природної для землеробів, особливо в країнах жаркого клімату, стала релігія Сонця (Месопотамія, Передня Азія, Індія, Давній Єгипет, Месоамеріка, Гірське Перу). Виникнення культу вищого божества сприяло піднесенню племінних звичаїв над звичаями окремих пологів і вело до зміцнення віри в єдиний для всього народу порядок, даний зверху верховним божеством. Жерці, носії нової релігії, виробили уявлення про пори року, що утілилися в стародавніх агрокалендарях, встановлюючих для всіх циклічність проведення сільськогосподарських і іригаційних робіт, що супроводжувалися релігійними обрядами поклоніння Сонцю. Цей порядок підтримувався владою перших міст-держав, що знаходилася в руках царів, військової верхівки і бюрократії.

В Стародавній Греції, Стародавньому Римі і у слов'янських народів, кельтів, германців, де поливне землеробство було нерозвиненим, а польові роботи залишалися справою сільської общини, календарі природи і поклоніння Сонцю не одержали такого явного "одержавлення".

Велику роль у формуванні права зіграли судові органи. Вони сприяли руйнуванню системи звичаїв родового ладу, закріплюючи в своїх рішеннях норми, які відповідали новим порядкам. Поступово виникає прецедентне право, тобто рішення суду по конкретній справі перетворюється на загальну норму (судовий прецедент).

З розвитком писемності з'являються і перші писані закони. Становлення держави вимагало все більш міцного закріплення правових норм, додання ним високого ступеня формальної визначеності.

Право, що формується, переслідувало двояку мету: з одного боку - закріплення класового (кастового, станового) панування і, з іншою - встановлення і підтримка єдиного для всього населення країни порядку в суспільних відносинах, без чого неможливе нормальне життя будь-якого суспільства.

Встановленню єдиного правового порядку у деяких народів сприяли звитяжні міжусобні або міждержавні війни.

Звичайно право сприймається як сукупність правил поведінки, встановлених державою і забезпечених, у разі їх невиконання, примусовою силою держави. В цілому це визначення права правильне. При такому підході виділяються наступні ознаки права:

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Курсова робота на тему: Історична школа права

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок