Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Право -> ОБМЕЖЕНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ

ОБМЕЖЕНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ

Назва:
ОБМЕЖЕНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
32,33 KB
Завантажень:
149
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Вступ.

Конституційне право - це головна галузь права України, оскільки норми його законодавства регламентують найбільш важливі суспільні відносини: основи конституційного ладу; правовий статус громадянина; територіальний устрій; організацію і функціонування державної влади; органів місцевого і регіонального самоврядування; символи держави і т.д. Нормами Конституційного права регламентуються суспільні відносини, встановлюються основні правові принципи для інших галузей права України.

Основним джерелом будь-якої галузі права є Конституція України, що має на території республіки вищу юридичну силу.

Відповідно до цього конституційне право пов'язане також і з трудовим правом, оскільки Конституція України визначає основні трудові права й обов'язки громадян, що знаходять подальший розвиток у нормах трудового права. Конституція України закріплює право кожного громадянина на працю, на винагороду за працю, право на умови праці, що відповідають вимогам безпеки і гігієни праці, право на соціальне забезпечення в старості, у випадку хвороби і т.д.

В ст. 13 Конституції України закріплено, що власність зобов'язує. Вона не повинна використовуватися на шкоду людини і суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Ставлення до власності формується перш за все тими реальними умовами, в яких перебуває людина, можливостями її впливу на організацію виробництва, розподілом створених результатів праці. І хоча відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, фактичної рівності у праві власності громадян немає і бути не може, оскільки люди не рівні у можливостях набувати право власності. Існуюча нерівність у володінні, користуванні і розпорядженні власністю створює суспільні суперечності, які досить часто переростають у протиправні форми набування власності. З цими негативними явищами держава бореться за допомогою різних галузей права: кримінального, адміністративного, цивільного, господарського. Важливе місце тут належить й трудовому праву України, яке визначає матеріальну відповідальність сторін трудових правовідносин за заподіяну іншій стороні шкоду.

З прийняттям Конституції – Основного Закону держави Україна вступила в новий етап розбудови демократичної соціальної правової держави. Тому зараз чи не найактуальнішим для національної юридичної науки є теоретичне обгрунтування й активне втручання у процес кодифікації правової системи держави. Це дуже важливе і складне завдання, оскільки ефективність правових норм залежить від теоретично обгрунтованого та практично аргументованого їх вибору і закріплення в чинному законодавстві, а також від правильного застосування їх на практиці.

Серед майбутніх кодифікаційних актів визначальне місце має посісти Трудовий кодекс України. Робота над проектом нового Трудового кодексу вже вступила в стадію обговорення його структури і змісту на сторінках юридичних видань .

Треба сказати, що суб’єкти трудових правовідносин знаходятьсяв нерівному положенні по відношенню один до одного. Працівник -экономічно більш слабка сторона трудовихого правовідносин.Він знаходиться в більш залежному стані від роботодавця,ніж роботодавець від нього. Працівник повинен підкорятися господорській владі роботодавця, виконувати його вказівки в процесі трудової діяльності, прагнути до забезпечення збереження власності, даної йому в зв’язку з виконанням своїх трудових обов’язків. В свою чергу роботодавець повинен не тільки вірно організовувати трудовий процес, але й приймати міри по унеможливленню виникнення майнового збитку.

Така нерівність суб’ектів трудових правовідносин обумовлює велику

різницю в правовому регулюванні матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником и працівника перед роботодавцем. Вона торкаються визначення розміру збитку,що відшкодовується, порядку й меж відшкодування, характеру правових норм, що регламентують материальну відповідальність.

В цій роботі я спробую роздивитись види матеріальної ідповідальності працівників і порядок притягнення до неї.

Розділ І

1.Поняття і зміст матеріальної відповідальності працівника

Матеріальна відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну майну підприємства, визначена ст. ст. 130-138 КЗпП та деякими підзаконними актами. Встановлена цими актами відповідальність є важливим засобом виховного впливу на робітників і службовців щодо дисциплінованого ставлення до майна підприємства, поважного додержання існуючого правопорядку, забезпечення матеріальних інтересів конкретних підприємств, трудових колективів і суспільства в цілому. При сприянні відповідальності досягається мета попередження правопорушення в галузі охорони власності підприємства.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Курсова робота на тему: ОБМЕЖЕНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок