Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Право -> Спадкування за заповітом

Спадкування за заповітом

Назва:
Спадкування за заповітом
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
28,40 KB
Завантажень:
276
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
План

1. Свобода заповіту.

2. Зміни і скасування заповіту.

3. Недійсність заповіту.

1. Свобода заповіту

Одним із головних принципів спадкового права – принцип свободи заповіту, який знайшов своє законодавче закріплення в ст.1235 ЦК України. Принцип свободи заповіту є загальновизнаним як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі. Принцип свободи заповіту характерний для цивільного законодавства багатьох країн. Так, широкого наголосу набув випадок, коли громадянка США заповіла все своє майно радянським космонавтам Ю. Гагаріну і Г. Титову .

Заповідач має право заповісти своє майно на свій розсуд. . Заповідач може призначити спадкоємцями за заповітом будь – яких осіб, які як входять в коло спадкоємців за законом, так і не є спадкоємцями за законом. Правонаступники спадкодавця також вільні в своєму виборі : вони можуть як прийняти спадщину, так і відмовитися від неї. Головне місце в будь – якому заповіті – призначення спадкоємців.

Законом встановлено право кожної людини на складання заповіту. Заповіт є розпорядження особи на випадок її смерті. Заповіт складається за життя людини, а підлягає виконанню тільки після її смерті. Це обумовлює важливість точного та грамотного складання заповіту саме таким чином, щоб він мав в майбутньому єдине розуміння та тлумачення. Тому, згідно закону, заповіт вважається дійсним ( таким, що набув юридичної сили) тільки після його нотаріального посвідчення .

Звертаємо увагу на те, що необхідно врахувати багато обставин, щоб в майбутньому процес спадкування відбувся саме так, як того бажав сам заповідач. На жаль, на практиці не всі нотаріуси вважають можливим витрачати свій час на консультації громадян. Тому особи, які мають право

складати заповіт, повинні відповідати таким вимогам:

- досягнення повноліття;

- усвідомлення значення наслідків своїх дій та можливість керувати ними ( дієздатність );

- наявність документу, що посвідчує особу ( паспорт громадянина України, а також довідка державного податкового органу про присвоєння ідентифікаційного номера).

Таким чином, право заповідати належне їм майно володіють тільки фізичні особи ( громадяни), які володіють повною цивільною дієздатністю. Це означає, що громадянин, який бажає скласти заповіт, повинен бути повнолітнім ( тобто досягти 18 – ти років). До винятків можна віднести наступні випадки:

1) У випадку реєстрації шлюбу фізичною особою, яка не досягла повноліття; з моменту реєстрації шлюбу така особа набуває повної цивільної дієздатності.

Тут слід роз’яснити, що у випадку розірвання шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття чи у випадку визнання шлюбу недійсним ( з підстав, не пов’язаних з протиправною поведінкою даної особи ) – набута цією особою повна цивільна дієздатність зберігається.

2) У випадку, коли фізична особа досягла 16 – річного віку та працює за трудовим договором.

3) У випадку, коли фізична особа досягла 16 – річного віку та займається підприємницькою діяльністю.

4) Якщо неповнолітня особа записана матір’ю чи батьком дитини .

Таким чином, у ситуаціях пп. 2 – 4 вказаним категоріям громадян може надаватись повна цивільна дієздатність. За загальним правилом надання повної цивільної дієздатності здійснюється на підставі рішення органу опіки та піклування за заявою зацікавленої особи на підставі письмової згоди батьків ( усиновителів / піклувальників), а у випадку відсутності такої згоди – можна звернутись до суду. І тоді на підставі винесеного рішення суду може бути надано повну цивільну дієздатність.

Так, за наявності письмової згоди батьків ( усиновителів / піклувальників) або органу опіки та піклування особа, вказана у п. 3 , може бути зареєстрована приватним підприємцем. Власне повна цивільна дієздатність наступає з моменту її державної реєстрації приватним підприємцем.

Звісно, у випадку припинення трудового договору, припинення занять підприємницькою діяльністю фізичною особою , набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.

Таким чином, у перерахованих випадках громадяни вправі заповідати належне їм майно до досягнення ними 18 років.

Крім того, необхідно розуміти, що громадяни, визнані у судовому порядку недієздатними або обмежено дієздатними ( у випадку якщо громадянин страждає на психічний розлад та це суттєво впливає на його здатність розуміти значення своїх дій, контролювати свої дії, а також особи, які зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами тощо, які ставлять себе та членів своєї сім’ї у скрутне матеріальне становище ) не можуть складати заповіт.

Діюче законодавство про нотаріат не допускає можливості посвідчення заповіту через представника ( тобто за довіреністю). Громадянин повинен особисто прийти до державної нотаріальної контори або звернутися до приватного нотаріуса чи у передбачених випадках звернутися до інших уповноважених посадових осіб для посвідчення заповіту та особисто його скласти .

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Курсова робота на тему: Спадкування за заповітом

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок