Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Право -> Загальна характеристика сучасної протокольної форми досудової підготовки матеріалів

Загальна характеристика сучасної протокольної форми досудової підготовки матеріалів

Назва:
Загальна характеристика сучасної протокольної форми досудової підготовки матеріалів
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
20,96 KB
Завантажень:
54
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1
ЗАРОДЖЕННЯ Й СТАНОВЛЕННЯ ПРОТОКОЛЬНОЇ ФОРМИ ДОСУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ 2
Загальна характеристика сучасної
протокольної форми досудової підготовки
матеріалів 13
РОЗДІЛ З
ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ ЯК ОРГАНУ
ДІЗНАННЯ ПРИ ПРОВАДЖЕННІ ПРОТОКОЛЬНОЇ
ФОРМИ ДОСУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ 20
ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30


ВСТУП
В органах внутрішніх справ провадження протокольної форми проводиться дізнавачами, дільничними інспекторами, рідше оперуповноваженими кримінальної міліції, оперуповноваже-ними відділу боротьби з економічною злочинністю. У деяких наказах МВС України вказано, що провадження протокольної форми доручати тільки дізнавачам як виняток.
Як зазначає Н.А.Власова, протокольну форму досудової підготовки матеріалів більш дета-льніше було передбачено інструкцією про організацію і діяльність місцевих народних суддів від 23 липня 1918 року. У ній говорилось, що в нескладних справах, за якими слідство було не-обов'язкове, органи міліції провадили дізнання й складали протокол про вчинення злочину, що направлявся до суду. Народний суддя ознайомлювався з протоколом, доходив висновку про до-статність і повноту даних дізнання, складав формулювання обвинувачення, застосовував заходи процесуального примусу і призначав справу для розгляду [1, 59-60 ].
Для введення спрощеного порядку протокольної форми є певні причини: економія; скоро-чення витрат на юстицію; збільшення дрібних правопорушень; необов'язковість для населення кілька разів з'явитися до суду.
1929 року НКЮ РРФСР видав циркуляр про виділення в окреме провадження справ, за якими розслідування зайве й обставини зрозумілі, межі доказових матеріалів конкретні. Суд і так зможе вирішити справу [2, 51 ].
Н.А.Власова висловила негативну думку щодо введення спрощеного провадження з не-складних злочинів. Вона вказує на усунення багатьох принципів:
відмова від обов'язкового винесення постанови про порушення кримінальної справи;
відмова від розпорядчого засідання суду;
відмова від обов'язкового виклику до суду свідків;
вручення обвинуваченому лише витягу з обвинувального висновку;
розгляд нескладних справ без участі народних засідателів [3, 59-60 ].


4
1966 року був прийнятий Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про посилення відповіда-льності за хуліганство". Деякі вчені-процесуалісти не визнавали інституту прискореного прова-дження. Зокрема, М.С.Строгович зазначав, що "процесуальна особливість справ про хуліганст-во - явище тимчасове, за такими злочинами буде відновлений загальний порядок дізнання й попереднього слідства" [4, 63 ].
І.Д.Перлов наголошував, що "спрощеність в кримінальному процесі веде до серйозних слідчих і судових помилок, послаблює боротьбу зі злочинністю. Добитися реальної протидії хуліганству можливо лише на підставі суворого дотримання процесуальної форми. Процесуа-льна форма - необхідна умова встановлення істини в справі, винесення законного й обгрунто-ваного вироку" [5, 276 ].
Деякі автори аналізують позитивні сторони протокольної форми.
Р.С.Абдрахманов наголошує на позитивній стороні протокольної форми. Протокольне провадження має ознаки попереднього розслідування, впливає на швидкість розкриття злочи-нів. Протокольна форма підвищує ефективність кримінального судочинства. Протокольне провадження здійснюється в стадії порушення кримінальної справи. Дозволяє раціонально використовувати сили та засоби міліції [6, 130-131].
Указане вище говорить про те, що процесуалісти мають різні погляди на доцільність про-токольної форми.
Важливим під час збирання матеріалів протокольної форми досудової підготовки є отри-мання пояснення від осіб, яким відомі факти про вчинений злочин. Але постає питання: як ви-значити правовий статус осіб, яким відомі факти злочину і від яких отримуються пояснення, та правопорушника впродовж всього періоду збирання матеріалів по протокольній формі. Біль-шість процесуалістів називають осіб, яким відомі факти злочину, очевидцями.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Курсова робота на тему: Загальна характеристика сучасної протокольної форми досудової підготовки матеріалів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок