Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Право -> Захист прав та інтересів відповідача в цивільному судочинстві України

Захист прав та інтересів відповідача в цивільному судочинстві України / сторінка 15

Назва:
Захист прав та інтересів відповідача в цивільному судочинстві України
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
54,77 KB
Завантажень:
497
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36 
Цивільна процесуальна дієздатність громадян визначається або віком, або станом здоров'я. За віковою ознакою доказ недієздатності позивача особливих труднощів не являє. Щодо недієздатності осіб за станом здоров'я (недоумство або важке психічне захворювання), то тут вже відповідач обмежений у засобах доказу цього стану позивача.
Відомо, що особа може бути визнана недієздатною лише за рішенням суду. Тому єдиним засобом доказу недієздатності позивача може бути лише судове рішення, яке вступило в законну силу. Відсутність дієздатності у позивача може спричинитися до різних наслідків (ст. 121 ЦПК ), залишення заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК ). Однак, незалежно від можливих наслідків при відсутності у позивача процесуальної дієздатності, заперечення відповідача спрямовані на досягнення загальної (для нього головної) мети — доказу неправомірності виниклого процесу з конкретної справи.
Процесуальні заперечення відповідача проти виниклої цивільної справи можуть стосуватися випадків пред'явлення позову особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Вказане у законі поняття, “відсутність повноважень на порушення справи” слід розуміти у двох значеннях. Передусім, маються на увазі випадки, коли цивільна справа порушується представником сторони, який повноважень на ведення справи не має. Під час прийняття позовної заяви від представника позивача суддя зобов'язаний перевірити у нього наявність повноважень. Якщо таких повноважень немає, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви. Процесуальні заперечення відповідача проти пред'явленого до нього позову представником позивача без повноважень і спрямовані на те, щоб довести неправомірність виниклої цивільної справи.
Громадянин Дідик О.О звернувся до суду з позовом до Мариняк А.О. в інтересах своєї сестри Кос О.А. про відібрання майна, яке їй належить. У судовому засіданні з'ясувалося, що у позивача не було повноважень на ведення справи своєї сестри. За запереченням відповідача суд цілком правильно визнав виникнення процесу неправомірним і залишив позов без розгляду [7].
Важливо звернути увагу на те, що відсутність повноважень на ведення справи закон зв'язку з моментом пред'явлення позову. Отже, якщо позивач сам пред'явив позов, але представник, що з'явився у судове засідання, не матиме належних повноважень, він просто не буде допущеним судом до участі в справі. На прохання позивача суд може відкласти слухання справи, запропонувавши представнику оформити свої повноваження.
Порушення цього правила спричиняється іноді до порушення державних інтересів. Відділ соціального забезпечення пред'явив позов до громадянина Ш. про стягнення незаконно одержаної пенсії." У судовому засіданні з'ясувалося, що представник відділу соціального забезпечення не має повноважень на ведення справи.
Суд залишив позов без розгляду. З формальної точки зору заперечення відповідача досягли своєї мети. Однак суду необхідно було з урахуванням інтересів держави відкласти слухання справи, запропонувавши представнику позивача належним чином оформити свої повноваження.
Поняття “пред'явлення позову особою, яка не має повноважень” застосовується тоді, коли особа (організація або окремий громадянин) пред'являють позов на захист інтересів інших осіб з порушенням вимог закону (ст. 3 ЦПК ).
Відомо, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть пред'являти позови в інтересах інших осіб лише у випадках прямо вказаних у законі (ст. 45 ЦПК). Цивільне процесуальне законодавство ці питання не регулює. Відповідь на них ми знаходимо у нормах матеріального права. Так, наприклад, державні органи можуть в інтересах дітей порушувати справу про позбавлення батьківських прав, окремі громадяни можуть бути ініціаторами справ про визнання усиновлення недійсними, державні органи, окремі громадяни можуть порушувати справи про скасування усиновлення .
Таким чином, процесуальні заперечення відповідача зводяться до чого, щоб в одному випадку посилання на відсутність повноважень судового представника (або їхнє неналежне оформлення), а в другому випадку — вказати на відсутність правової норми, яка припускає пред'явлення позову особою в чужих інтересах.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36 
Курсова робота на тему: Захист прав та інтересів відповідача в цивільному судочинстві України

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок