Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Право -> курсова робота безкоштовно: Приватне життя як особисте немайнове право

Приватне життя як особисте немайнове право / сторінка 6

Назва:
Приватне життя як особисте немайнове право
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
27,93 KB
Завантажень:
153
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 

Право на розпорядження особистими паперами є складовою права на особисті папери. Сутність права на розпорядження особистими паперами полягає в можливості визначати їх фактичну долю. Так, зокрема, фізична особа має право в усній чи у письмовій формі:
передати особисті папери іншій особі, в тому числі до бібліотек чи архівів;
відмовитись від них шляхом заяви про це, вчинення інших свідомих дій, що свідчать про намір особи відмовитись від особистих паперів, наприклад, викинути свій щоденник;
знищити особисті папери [3] [3] Цивільний кодекс України: Коментар. За редакцією Харитонова Є.О. – Харків: ТОВ „Одіссей”, 2003 р., ст. 201-202..
Право громадянина на особисту документацію необхідно відрізняти від авторського права на листи, щоденники, нотатки та інші документи, про що спеціально вказується в цивільних кодексах деяких держав.
Авторське право не встановлює заборони третім особам знайомитися зі змістом твору, , що міститься у листах, щоденниках. Воно лише визнає громадянина автором твору, що міститься у названих документах [12; с. 128] [12] Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование общественних отношений: единство и диференциация. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1988, с. 127-128.
.
Право громадянина на таємницю особистого життя. Це право означає юридично забезпечену можливість вимагати від оточуючих не розголошувати відомості, які стали їм відомі з будь-яких джерел, чи обставини, що стосуються особистого життя громадян. Відповідно до цього кожен зобов’язаний не розголошувати відомості з особистого життя іншої людини. Це чітко вказується у Цивільному кодексі, зокрема, у статті 301. Існує лише правовий режим певних відомостей про особисте життя окремих осіб. Закон встановлює лікарську таємницю, таємницю усиновлення, нотаріальних дій, адвокатську таємницю, таємницю операцій ощадних банків.
Законодавством України гарантується право особи на збереження в таємниці певних категорій відомостей, які стосуються її особистого чи сімейного життя. Так, стаття 40 Основ законодавства України про охорону здоров’я передбачає, що медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
При використанні інформації, що становить лікарську таємницю в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.
Лікарську таємницю (інформацію про пацієнта) слід відрізняти від медичної таємниці (інформації для пацієнта). Такий висновок зробив Конституційний Суд України. У його рішенні від 30.10.1997 року у справі громадянина К. Устименка [10] [10] Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення ст. 3, 23, 31, 47, 48 ЗУ „Про інформацію” та ст. 12 ЗУ ”Про прокуратуру” (справа К.Г. Устименка) від 30.10.1997 року. – Право України – 1997 р. - № 11, ст. 87. , зокрема, зазначено, що медична інформація, тобто свідчення про стан здоров’я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі і про наявність ризику для життя і здоров’я, за своїм правовим режимом належить до конфіденційної, тобто інформації з обмеженим доступом. Лікар зобов’язаний на вимогу пацієнта, членів його сім’ї або законних представників надати їм таку інформацію повністю і в доступній формі. В особливих випадках, як і передбачає ч. 3 ст. 39 Основ законодавства України про охорону здоров’я [5] [5] Основи законодавства України про охорону здоров’я // Відомості Верховної Ради. – 1993. - № 4. – ст. 19. , коли повна інформація може завдати шкоди здоров’ю пацієнта, лікар може її обмежити. В цьому разі він інформує членів сім’ї або законного представника пацієнта, враховуючи особистісні інтереси хворого.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 



Курсова робота на тему: Приватне життя як особисте немайнове право

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок