Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Соціологія -> Концептуальні підходи до визначення еліт в соціологічних теоріях Вільфредо Парето і Гаетано Моска.

Концептуальні підходи до визначення еліт в соціологічних теоріях Вільфредо Парето і Гаетано Моска.

Назва:
Концептуальні підходи до визначення еліт в соціологічних теоріях Вільфредо Парето і Гаетано Моска.
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
24,18 KB
Завантажень:
244
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Курсова робота
Концептуальні підходи до визначення еліт в соціологічних теоріях Вільфредо Парето і Гаетано Моска.


ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………………………….
Розділ 1………………………………………………………………………………………….
Розділ 2……………………………………………………………………………………........
Розділ 3…………………………………………………………………………………………
Висновки……………………………………………………………………………………….
Використані джерела………………………………………………………………………….


ВСТУП
Видатний соціолог, представник еколого-еволюційного напрямку соціологічної теорії Герхард Ленські пише: «Факт нерівності майже напевно такий же стародавній, як і людство. Жодне з відомих суспільств не має і не мало абсолютно егалітарної системи. Нерівність була завжди, починаючи з примітивних общин кам’яного віку і закінчуючи складними індустріальними суспільствами, хоча його форми і ступінь істотно різнилися». [12]
Як відзначив один мудрець, «всі люди народжуються рівними і до самої смерті борються проти цього». Результатом такої конкуренції і своєрідного соціального і психологічного відбору є диференціація людей в кожній соціальній і професійній групі за якістю і рівнем виконуваних ними соціальних і професійних ролей, а також здібностями та можливостями до просування по щаблях соціальної драбини. Це було здавна помічено, і вузький прошарок людей, які використовують наявні у них можливості і ресурси аби досягти вершин культурної, фінансової, політичної або іншої соціальної ієрархії, і/або найбільш вдало і ефективно виконують функції у своєму суспільстві, вирішують професійні задачі стали називати елітою Слово „еліта” походить від франц. elitй — краще, добірне, від лат. eligo — вибираю..
Так американський соціолог, прихильник функціональних принципів пояснення, Кінгслі Девіс в книзі „Human Society” відзначає: «Якби обов’язки, асоційовані з різноманітними позиціями, були в рівною мірою сприятливі для здоров’я, рівною мірою важливі для виживання соціуму і вимагали б приблизно однакової міри обдарованості, суспільству було б байдуже, хто і які позиції посідає, а значить і проблема соціального розміщення практично знімалася. Проте, насправді суспільству небайдуже, хто і на яку позицію претендує, і не тільки з причини того, що одні позиції самі по собі привабливіші, ніж інші, але й внаслідок того, що деякі з них вимагають неабиякої обдарованості або особливої підготовленості, що одні більш важливі, ніж інші. Вельми істотно, далі, і те, що властиві позиції обов’язки слід виконувати з тим більшою старанністю, чим більш важливою є позиція. І тому невідворотно відбувається так, що суспільство примушено мати різноманітні види винагород, які воно могло б застосовувати як спонуки, тим або іншим способом , диференційовано розподіляючи їх між позиціями.» [11]
Інтерес до питання ролі правителів, владців, вищих прошарків суспільства, всіх тих, хто приймає найважливіші рішення в політичній, економічній, ідеологічній та інших життєво важливих сферах соціального життя, мають величезний, часом визначальний вплив на життя мільйонів людей, закономірний і природній. Ці люди незмінно перебували у фокусі суспільної зацікавленості, на авансцені історії і їх, природно, не залишали поза увагою дослідники соціально-політичних процесів. Але особливо ця зацікавленість зросла в останні десятиліття, а точніше — в останнє десятиліття в Україні. Це пов’язано, зокрема, з тим, що на теренах СРСР питання еліт розглядалось виключно в контексті марксистськи орієнтованих досліджень буржуазного суспільства, з певним негативним оціночним забарвленням. В сьогоднішніх умовах стало можливим досліджувати не лише актуальну еліту українського суспільства, а й еліту, яка об’єктивно існувала в зазначений вище період, хоча й її існування як еліти не визнавалось під відомим гаслом «народ и партия едины».
Як приклад можна розглядати нещодавні події в нашій державі, що сколихнули все українське суспільство. Величезною мірою успіх або невдача однієї зі сторін конфлікту — владної чи опозиційної еліти — залежав, на мою думку, від вміння утримати (у випадку владної еліти) під своїм контролем чи взяти під свій контроль (у випадку опозиційної еліти) засоби масової комунікації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Курсова робота на тему: Концептуальні підходи до визначення еліт в соціологічних теоріях Вільфредо Парето і Гаетано Моска.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок