Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Краєзнавство -> Художньо-технологічні особливості в різблярстві деревообробних фахових шкіл Галичини кінця ХІХ початку ХХ століття

Художньо-технологічні особливості в різблярстві деревообробних фахових шкіл Галичини кінця ХІХ початку ХХ століття

Назва:
Художньо-технологічні особливості в різблярстві деревообробних фахових шкіл Галичини кінця ХІХ початку ХХ століття
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
14,67 KB
Завантажень:
291
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Курсова робота
на тему:
Художньо-технологічні особливості в різблярстві деревообробних фахових шкіл Галичини кінця ХІХ початку ХХ століття


Зміст
Вступ. Відсутність професійного авангарду – причина кризових явищ в народному і професійному мистецтві
Основна частина
Історичні передумови створення і особливості навчального процесу деревообробних фахових шкіл Галичини кін. ХІХ-поч.ХХ ст.
Історія архітектурних форм і стилів – основна теоретична дисципліна в системі фахової підготовки спеціалістів художньо-деревообробного профілю кін. ХІХ-поч.ХХ ст.
Класифікація стилевих орнаментів за типом орнаменту
Особливості технологічного процесу в орнаментальному і об’ємному сницарстві.
3. Додатки
Список використаної літератури.


Характерні особливості еволюції стилевого орнаменту.
Зараз існує чимало навчально-методичної і наукової літератури, де висвітлена історія розвитку форм і стилів, і з кожним роком її стає все більше. Проте я вважаю за доцільне глянути на цей процес з точки зору еволюціонування стилевого орнаменту.
Загалом в історії розвитку європейського мистецтва розрізняють наступні основні періоди формування меблевих стилів:
Давньоєгипетський 3400-2000р. до н.е.
Давньогрецький ІІІ ст. до н.е.
Давньоримський IVст. до н.е.- IIIст. н.е.
Романський ХІ-ХІІІ ст.
Готичний ХІІІ-XIV ст.
Ренесанс ХV- XVІ ст.
Бароко XVІІ ст.
Рококо XVІІІ ст.
Класицизм ост. чв. XVІІІ ст – І пол. ХІХ ст.
Давньоєгипетський стиль (3400-2000р. до н.е.) – перший в історії мистецтв стиль з чітко сформованими його ознаками. Тут ми вперше зустрічаємось із чітко впорядковано. орнаментикою, що було пов’язано з винайденням ієрогліфічного письма. Крім того саме в Стародавньому Єгипті столярна справа стала самостійним ремеслом, хоча деревина тут була (майже вся) привізним матеріалом. Щодо асортименту давньоєгипетських меблів, то це здебільшого окремі стільці, ліжка, табурети з твердих порід деревини. Найбільш поширеними елементами орнаменту були: сонячний диск, жук-скарабей, змія, орел, лотос, пальма, папірус. Египтяни першими поставили свої меблі на так звані “звірині лапи”. Кращі єгипетські надбання в галузі деревообробки були перейняті майстрами Стародавньої Еллади, а мотиви орнаменту знайшли своє відображення пізніше в 1800-х рр. і лягли в основу стилю “Ампір”.
Давньогрецький період розвитку меблевого виробництва, як і мистецтва загалом, вважається класичним, саме тут сформувались основні засади формотворення і декорування, актуальних протягом усього періоду “великих стилів”. Символ грецького стилю – стілець клісмос – апогей художнього конструювання в грецьких меблях, знайде пізніше своє перевтілення в стилі ампір.
Саме греки розробляють систему орнаментів, яка еволюціонувала на протязі всієї історії великих стилів. Умовно їх розділяють на 4 групи:
Геометричні: хвиляста лінія, меандр, волюта;
Рослинні: акант, пальмета, лотос;
Архітектурні: іоники, буси, зубчики;
Фігуративін: атлант, кареатида, вакх, сатир, купідон та ін.
Грецька орнаментика на відміну від єгипетської носить чисто декоративний характер.
Характерними ознаками Давньоримського стилю (IV ст. до н.е. – ІІІ ст н.е.) є різноманітність форм (в порівнянні з грецькими), їхня помпезність, яка подекуди чергувалась навіть із перенасиченістю в суміші із несмаком. Римляни майже нічого не додали до перейнятих у греків форм меблів, проте значно збагатили систему орнаментів гротексно-алегоричними мотивами: серед яких: грифон, сфінкс, химера; а також геральдичними: трофей, емблема, дім-урна. До окремої групи можна віднести мотив канделябра, який (про це йтиметься далі) входитиме в композитну групу.
Римляни були хорошими ремісниками, але поганими худжниками (порівняно з греками), проте зуміли надати своїй епосі свого неповторного вигляду, до яого звертатимуться пізніше представники класицизму і (навіть) соцреалізму (в архітектурі).
Романський стиль (ХІ-ХІІІ ст.), Його зародження відокремлює від римського чималий часовий відтинок, і майже повна відсутність причинно-наслідкових зв’язків, що є обов’язковим в процесі, еволюціонування (хоча назва “романський” дослівно озачає “римський”).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Курсова робота на тему: Художньо-технологічні особливості в різблярстві деревообробних фахових шкіл Галичини кінця ХІХ початку ХХ століття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок