Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Логіка -> Виникнення та генезис поняття логіки

Виникнення та генезис поняття логіки

Назва:
Виникнення та генезис поняття логіки
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
18,96 KB
Завантажень:
8
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Відкритий Міжнародний Університет
Розвитку Людини “Україна”
Рівненський інститут






Електронна версія
на тему:
“Виникнення і генезис поняття логіки”



Виконала:
студентка 2 курсу
спеціальності
“Психологія”
Пенько В.Ю.

Перевірила:
Боровець М.А.




Рівне 2006
Виникнення і генезис поняття логіки
Логіка зародилась і розвивалася в лоні філософії. Оскільки тривалий час мислення не виокремлювалося філософами з усього сущого, а то й ототожнювалося з буттям (точніше, буття наділялося рисами, характерними для мислення1), виявити перші зародки логічної науки непросто.
Під логікою розуміли (і розуміють) передусім упорядкованість, тому поняття давньоіндійської філософії, яке сягає епохи Вед, «ріта» належить і до логічних понять. Звичайно, як універсальний космічний закон, що упорядковує Всесвіт, ріта є об'єктом уваги насамперед онтології (науки про буття). Проте pita наділялась і такими властивостями, які не можуть бути байдужими для логіки, зокрема здатністю упорядковувати, виконувати роль істини. Подібне характерне і для понять «дао», яке посідало істотне місце у філософії Давнього Китаю, та «логос» Геракліта (сам термін «логос» промовисто засвідчує свій статус).
Розвиток логіки впродовж багатьох століть відбувався у двох світових центрах зародження цієї науки в Давній Індії та Давній Греції. Причому логічні традиції склалися в цих країнах незалежно одна від одної. На основі досягнень логіки в Індії розвивалася логіка в Китаї, Тибеті, Монголії, Кореї, Японії, Індонезії. Грецька логіка впливала на розвиток цієї науки в Давньому Римі, Візантії, Вірменії, Грузії, в арабомовних країнах Близького Сходу, Західній Європі, Україні та Росії.
Логіка Давньої Індії
Уже в давніх упанішадах («Чхандогья», «Мундака») «...йдеться про існування кількох самостійних видів звання..., в переліку яких крім Вед і різних магічних мистецтв згадуються хронологія, логіка (риторика), етимологія, граматика, наука чисел, астрономія, військова наука» .
Виникненню логіки в Індії сприяли філософські диспути, на яких представники різних течій відстоювали свої погляди і спростовували думки опонентів. Тому логіка тривалий час була тісно пов'язана з риторикою, теорією ораторського мистецтва.
В історії індійської логіки виділяють три основних періоди, по-різному окреслюючи хронологічні межі.
За В. Донченком [77]:
перший період: VI ст. до н.е. IIIII ст. н.е.;
другий період: IIIII ст. X ст.;
третій період: XIIXVII
перший період (рання буддистська логіка) VIV ст. до н.е. II ст. н.е.;
другий період (діяльність шкіл вайшешика іньяя) IIIV ст.;
третій період (розквіт буддистської логіки) VIVIII ст.
Перший період
Уже в ранній буддистський період (буддистська логіка до Дигнаги) були написані трактати про те, як ефективно вести диспути. При цьому в центрі уваги стояло питання про сутність, види та місце виголошення промов. Важливого значення надавали психології мислення (не радили виступати з промовами у стані перевтоми, суму, гніву чи якогось іншого сильного збудження) і власне ораторському аспекту промови (якими засобами слід впливати на аудиторію). Звертали увагу й на логічну переконливість промов та необхідність дотримання правил логіки.
Тогочасні мислителі розрізняли шість видів промов1:
промова про себе;
красива промова, що дає насолоду (художнє слово);
промови диспутів, у яких співбесідники, втягнуті в дискусію, висловлюють протилежні думки з приводу певної тези;
«нерозумна промова», в якій викладається хибне вчення;
правильна промова, яка узгоджується з істинним ученням і ставить за мету донести до слухачів істинне знання;
промова, в якій викладається істинне вчення. Вважали, що перший і другий види промов можуть
бути як «розумними», так і «нерозумними»; і це треба брати до уваги. Третій і четвертий завжди «нерозумні», тому їх необхідно уникати. А п'ятий і шостий завжди «розумні», їх треба завжди застосовувати. Розрізняли промови і за місцем виголошення:
перед царем;
перед правлячими;
на великому зібранні;
перед тими, хто добре знає вчення;
перед брахманами;
перед тими, хто любить слухати істинне вчення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Курсова робота на тему: Виникнення та генезис поняття логіки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок