Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Розміщення продуктивних сил -> Проблеми депресивних гірничодобувних районів України (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну)

Проблеми депресивних гірничодобувних районів України (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну)

Назва:
Проблеми депресивних гірничодобувних районів України (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну)
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
5,25 KB
Завантажень:
227
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Проблеми депресивних гірничодобувних районів України (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну)


В Україні склалася досить важка ситуація з видобутком вугілля. Технології, за якими провадять видобуток, уже застарілі, обладнання зносилося, тому велику кількість шахт закрили, інші ж потребують реконструкції.
На сучасному етапі виникли так звані депресивні гірничодобувні райони. Серед них можна виділити Львівсько-Волинський вугільний басейн. До депресивного гірничодобувного району можна зачислити територію, на якій ведуть видобуток вугілля і яка є в певному кризовому становищі.
Сьогодні стан Львівсько-Волинського вугільного басейну досить складний і потребує трансформації.
У 1912 р. в Бельгії опубліковано працю російського геолога М. Тетяєва, у якій йшлося про те, що в районі Волино-Подільської височини залягає кам’яне вугілля. Однак цю гіпотезу заперечили сілезькі вуглепромисловці, які боялися конкуренції.
У 1931 р. польський учений, професор Варшавського університету Я. Самсонович провів геологічні дослідження Волині й підтвердив припущення Тетяєва. Він науково обґрунтував, що в західній частині Волині є кам’яновугільні поклади [3].
Український учений, професор Львівського університету Ф. Заставний 1961 р. видав працю “Край вугілля, нафти, газу”, у якій розповів про багаті паливні ресурси Львівсько-Волинського вугільного басейну.
У 2001 р. вийшли два унікальні видання: “Довідник директора шахти” за загальною редакцією Я.Наливайка та книга В.Вербиченка “Львіввугілля: тепло сонячного каменю”.
Наша мета – розглянути проблеми функціювання депресивних гірничодобувних районів, еволюцію Львівсько-Волинського вугільного басейну, простежити зміни, які відбулися, запропонувати трансформування структури промисловості басейну.
Аналіз ситуації довкола українського вугілля приводить до висновку, що кардинально вирішити проблеми шахт та шахтарів найближчим часом практично неможливо. Наприкінці 2002 р. розпочато програму реформування української вугільної промисловості, покликану докорінно змінити ситуацію у галузі [1].
Сьогодні резервом ДХК “Львіввугілля” слугують чотири ділянки: шахти №3 і №4 “Червоноградські”, №1 “Тяглівська”, №1 “Любельська” на загальну виробничу потужність близько 6 млн. т вугілля.
Перші свердловини пробурили 1938 р. в районі Тартакова, Сокаля, Буська та Задвір’я Львівської області. Внаслідок цього виявлено кам’яновугільні відклади з прошарками вугілля потужністю до 0,5 м, а біля Задвір’я і до 0,9 м.
Площа Львівсько-Волинського вугільного басейну – 10 тис. км2. Залягання вугілля – на глибинах від 315 до 550 м, майже горизонтальне (не більше 7о).
За В. Вербиченком, розвідані й освоєні частини басейну з виявленою промисловою вугленосністю займають площу понад 5 тис. км2. У її межах з півночі на південь виділяють шість родовищ, з яких п’ять – Межирічанське, Забузьке, Сокальське, Тяглівське, Любельське – на території Львівської області [2].
Станом на 01.01.2000 геологічні запаси вугілля становили близько 1 840 млн т. Під час розвідки і розробки родовищ визначено такі якісні показники вугілля:
Забузьке і Сокальське родовища (у центрі басейну): вологість – 2,0–5,0%, зольність – 12–24%, сірчистість – 1,5–4,0%, вихід летких речовин – 34–39%, теплотворна здатність – 7500–8300 ккал/кг, товщина пластичного шару – 10–19 мм, кількість вуглецю – 77,0–82,0%, питома вага – 1,23–1,31 г/см3, щільність – 1,12–1,21 г/см3, мікротвердість (південь Забузького родовища) – 33–35 г/мм2, відбивна здатність – 7,75–8,3%. Отже, на півночі Забузького родовища є вугілля марок від довгополуменевого до газового. На решті території Забузького і Сокальського родовищ вугілля газове. На півдні Забузького родовища за показниками є вугілля від газового до жирного;
Межирічанське і Тяглівське родовища: вологість – 0,4–2,3%, зольність – 7–21%, сірчистість – 1,5–4,5%, вихід летких речовин – 29,0–35,0%, теплотворна здатність – 7900–8850 ккал/кг, товщина пластичного шару – 17–22 мм, вміст вуглецю – 80–87%, пи-тома вага – 1,22–1,29 г/см3, щільність – 1,15–1,25 г/см3, мікротвердість – 32,3–39,0 г/мм2, відбивна здатність – 8,20–8,75%;
Волинське родовище: вологість – 3,5–6,5%, зольність – 12–26%, сірчистість – 2,0–5,5%, вихід летких речовин – 36–44%, теплотворна здатність – 7200–7900 ккал/кг, товщина пластичного шару – 6–12 мм, кількість вуглецю – 75,0–79,0%, питома вага – 1,28–1,34 г/см3, щільність – 1,08–1,17 г/см3, мікротвердість – 27,0–31,5 г/мм2, відбивна здатність – 7,45–7,95%.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Курсова робота на тему: Проблеми депресивних гірничодобувних районів України (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок