Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Література українська -> Дослідження І.Я. Франка у вивченні давньоукраїнського віршування

Дослідження І.Я. Франка у вивченні давньоукраїнського віршування

Назва:
Дослідження І.Я. Франка у вивченні давньоукраїнського віршування
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
72,24 KB
Завантажень:
536
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 
Диплом
Дослідження І.Я. Франка у вивченні давньоукраїнського віршування


План
І. Розділ І.
Принцип „музикальної стопи” – один із підходів встановлення
І.Франком віршового розміру давньоукраїнських пам’яток.
Розділ ІІ
Давньогерманські та скандинавські впливи на літературу Київської Русі
Розділ ІІІ.
Впливи візантійської літератури на літературу Київської Русі.
Висновок
Використана література


Розділ І.
Принцип „музикальної стопи” – один із підходів встановлення І.Франком віршового розміру давньоукраїнських пам’яток.
Іван Франко – відомий не лише як художник слова, а й як публіцист, фольклорист, філософ, перекладач, літературознавець. Діапазон його літературознавчих досліджень досить широкий: починаючи від критичних оцінок поточного літературного процесу і закінчуючи монографічними студіями історико-літературного і теоретико-естетичного характеру. Чільне місце в цьому ряду займають дослідження давньоукраїнського письменства, над якими вчений почав працювати з 1898р., коли в ЗНТШ була надрукована його рецензія на “Историю русской литературы” Пипіна. Саме тут Франко вперше торкається проблеми подібності “Слова о полку Ігоревім” із зразками старогерманської літератури (скандинавськими рунами, піснями Старшої Едди, старонімецькими ляйхами “Піснями про Гільдебранда”), котрі, як він вважав, мають аналогічну з нашими пам’ятками ритмічну побудову. Цим самим І.Франко не погоджувався з автором “Истории”, який зближував “Слово” з такими творами романської середньовічної епіки, як “Пісня про Роланда”, “Пісня про Нібелунгів”. Останні на відміну від перших, “тонічних”, мову про що веде сучасний дослідник М.Л.Гаспаров у своєму “Очерку истории европейского стиха”, написані відповідно силабічним десятискладовиком та “тонічними ямбами” [див. 8 , 38-43].
Пізніше, у 1900р., І.Франко у праці “Слово о Лазаревім воскресінні: староруська поема на апокрифічні теми” проаналізував та зробив реконструкцію одноіменного твору. У цій статті автор на основі порівняння трьох копій (Соловецької, Київської, Пипінової), що датуються ХVI ст., намагається “відновити ” первинний текст “Слова” і датує його XIII – XIVст. [див. 80,67] Хоча пізніше , 1907р., у своїй “Історії української літератури” І.Франко вказав на іншу дату – XII – XIIIст. [див. 83,198] Додамо, що до цієї останньої дати схилявся і Д.Чижевський, хоча він і вказав, що це є твір “невідомого часу та місця походження”. Як бачимо, І.Франко був конкретнішим щодо часу і місця створення цієї пам’ятки. Він вважав, що “оригінал нашого твору мусив бути південноруський ”, написаний на Русі. Це положення вчений виводив на основі лінгвістичних особливостей зазначених копій : пізніші копії робилися на півночі, а тому копіїст міг не мати перед собою оригіналу і записував текст із пам'яті. Крім цього, І.Франко відносив нашу пам’ятку до віршових творів, обґрунтовуючи це тим, що тут “прозирає сильне щире чуття , а ухо розрізняє якусь правильну каденцію, якусь поетичну форму, подібну до тої, яку читач відчуває, прочитавши хоч би лиш кілька рядків “Слова о полку Игоре—. Одним словом, переконуємося, що маємо тут перед собою не прозу, не шумну риторику, а поему, і то зложену не тим холодним схоластичним ладом, яким складалися у нас вірші в XVI – XVII в. , а якось зовсім інакше.” [80,56]. І щодо цього І.Франко не був одним. Думку його поділяли у той час Возняк , Драгоманов, Дубенський, Зедергольм, Максимович, Пипін, Полевий, Тиховський, вважаючи, що ця поема “незвичайно поетичної стійкості”. Також підтримують І.Франка у цьому такі дослідники ХХ ст., як В.Колосова, Д.Чижевський, В.Шевчук та ін. Дискусія ведеться лише стосовно того, який ритмічний принцип лежить в основі його віршування.
У праці про “Слово о Лазаревім воскресінні” І.Франко вперше почав досліджувати впливи на давньоукраїнську літературу загалом і на “Слово” зокрема зразків візантійської, давньогерманської писемності, а також нашого фольклору. Хоча при цьому він не вживав лексеми “вплив”, а тільки вказав, що наша пам’ятка подібна до вступу до “Слова Єпіфанія Кіпрського на велику суботу”, Никодимовим Євангелієм.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 



Курсова робота на тему: Дослідження І.Я. Франка у вивченні давньоукраїнського віршування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок