Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Література українська -> "ЖОВТИЙ КНЯЗЬ" ВАСИЛЯ БАРКИ

"ЖОВТИЙ КНЯЗЬ" ВАСИЛЯ БАРКИ

Назва:
"ЖОВТИЙ КНЯЗЬ" ВАСИЛЯ БАРКИ
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
36,92 KB
Завантажень:
276
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 
Курсова робота з української літератури
"ЖОВТИЙ КНЯЗЬ" ВАСИЛЯ БАРКИ


Проза Барки. Передісторія роману
Василь Барка, безперечно, передусім поет, мо-дерний і елітний. Його ідеалістично-містичний світо-гляд знайшов найповніший і найглибший вияв у по-етичній творчості. Саме нею він значно розширив сти-льові горизонти української літератури. Щоправда, ті горизонти розкрилися лише наприкінці XX ст., коли са-ма література стала іншою, і поезія Барки змогла по-ступово повертатися в її різнобарвний контекст. І.Фізер зазначав:
...Він (Барка) синтезував або творчо перетопив вели-кі традиції європейської по-езії, зокрема символізму, з українською літературною традицією. Барка сьогодні — либонь, єдиний український поет, який трансформує свою глибоку зачудованість світом (а то і всесвітом) в по-езію, яка, хоч і надто глибо-ко межує з сакральними, зокрема християнськими, текстами, але не приводить його до слухняного епігон-ства. І нарешті, Барка є од-ним з небагатьох митців сло-ва, що з'ясовує трагедію, хи-мерність і чар життя люди-ни, зокрема української, своєрідно філософською, а то й теологічною спрямованістю своєї поезії.
Прикметно, що ці слова відомого вченого так само стосуються і прози Василя Барки, бо його художній світ, яким би різножанровим і багатоаспектним він не був, є цілісним і викінченим, як дім, збудований люди-ною, що добре знає свої можливості, має глибокі знан-ня про довколишній світ, власну думку про нього й чіт-ко уявляє свою місію на цій землі.
Проза Василя Барки несе на собі "печать" поетич-ності його світобачення. Вона не просто описує, роз-повідає, фіксує щось — ці іманентні родові ознаки епо-су в ній порушені, митець торкається важливих екзистенційних, буттєвих проблем, намагається всебічно й по-філософському, крізь призму одвічних загально-людських цінностей, пізнати, осмилити навколишній світ у зіставленні з внутрішнім світом людини, свого сучас-ника, запропонувати власну версію-розуміння цих двох світів, виділити в ній не саме явище, а його суть, ідею, що стає художньою ідеєю, тобто такою, що втілена в образі. Епічний, а саме романний, жанр дає змогу ав-торові говорити про все непоспішливо й прозоро, по-ступово переконуючи в чомусь читача, схиляючи його до власних висновків. У романах "Рай", "Жовтий князь", "Спокутник і ключі землі", "Душі едемітів" Василь Бар-ка значно "матеріальніший", ніж у поезії, бо звертаєть-ся до світу духовного через зображення світу реально існуючого. Однак дійсність, особливо в Україні, а не-вдовзі й в еміграції, не відповідала його духовним за-питам і спричиняла викривальність, розвінчання (в ху-дожньому образі) або відверту критику (в публіцистич-них відступах). Така "полемічність приречених" прита-манна майже всім українським митцям-емігрантам (зга-даймо І.Багряного, Т.Осьмачку, Є.Маланюка, Д.Гуменну, У.Самчука). Для них найболючіші душевні рани по-в'язувалися насамперед з понівеченою долею своєї да-лекої Вітчизни.
Усе, про що писав Барка, обов'язково мало місце в його житті. Це стосується й "Жовтого князя". Перед-історія роману почалася ще в 1932—1933 pp., коли в Україні лютував голод, що знищив мільйони людсь-ких життів. У той час Василь Барка перебував на Ку-бані, працював у Краснодарському художньому му-зеї, був уже одружений. На Кубані, за його свідчен-нями, вимерла третина населення. Голод "зачепив" безпосередньо і його:
Я мав на тілі щось 12 ран. Рани йшли по лініях кровонос-них судин. Із них сочилася брунатна рідина. Ноги вже репалися, і така слизиста поверхня теж сочилася. Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до пе-редсмертної лінії жахлива... то щось таке, що спалювало всю істоту. І, може, тому, що я це зазнав, тому мені пощастило в "Жовтому князі" відновити ту психологічну глибинність цієї голодової смерті. Ось, значить, як біда часом виходить на добру поправу.
У ті ж роки він їздив на Полтавщину провідати бра-та, бачив і там страшні картини голодних смертей. Усе це тяжіло в пам'яті, помножувалося чужими історіями, які Василь Барка збирав і записував упродовж 25 на-ступних років, особливо під час Другої світової війни, перебуваючи в одному з німецьких таборів "ді-пі", де були й українці.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 



Курсова робота на тему: "ЖОВТИЙ КНЯЗЬ" ВАСИЛЯ БАРКИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок