Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Література українська -> курсова робота: Історичний роман у віршах “Маруся Чурай”

Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” / сторінка 16

Назва:
Історичний роман у віршах “Маруся Чурай”
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
50,03 KB
Завантажень:
372
Оцінка:
 
поточна оцінка 2.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 
Насправді ж треба розуміти, що талант знахаря - це в першу чергу глибока проникли-вість, те, що тепер розуміється як загострена інтуїція. Але якщо бабуся подана тільки одним штрихом ("Я ту отруту з розпачу зібрала. Я змалку знаю, де яке зело. Мені це ще од баби перейшло, - її вважа-ла відьмою Полтава"), то значно детальніше як генетичні витоки Марусі Чурай розроблені образи її батьків.
Гордій Чурай, батько Марусі, був людиною винятковою - одним із тих, хто, відчуваючи свою відповідальність за долю народу, без вагань став на його захист. Як козацький старшина, він брав участь у визвольних зма-ганнях під проводом відомого народного ватажка Павлюка. Повстання за-знало поразки. Голову Гордія, разом з головами інших козацьких старшин, виставили - для остраху інших – у тих місцях, звідки покарані були родом. У романі кілька разів зображена сцена, у якій показано, що мати Марусі лежить безпам'ятно біля палі з настромленою на неї головою Гордія:
А смерть кружляє, кружляє,
кружляє навколо палі.
Наносить білого снігу
у очі його запалі
Батько Марусі залишився жити в народній пам'яті - про нього кобзарі складали думи. Значить, був видатною особистістю:
Він гордий був Гордієм він і звався
Він лицар був, дарма що постоли.
Стояв на смерть. Ніколи не здавався.
Треба зрозуміти, що такі як Гордій - кращі представники нашого наро-ду. Вони - його сіль, його незламна серцевина. Такі лицарі гинули першими. Роздумуючи над історичною долею нашого народу, видатний сучасний укра-їнський письменник Валерій Шевчук писав: "Не перелічити мільйонових жертв, покладених в її ім"я і задля неї (йдеться про Козацьку державу. - Г.К.), і про них не маємо ніколи забувати, адже дуже часто гинули найкращі, найчесніші, найбільш патріотично настроєні, ідейні, сумлінні, а хитрі, безідей-ні, шкурники, безчесні виживали і сіяли своє лихе зерно у наш генофонд. Однак у часі проростало не лише воно, а й зерно чисте та відбірне - наро-джувалися нові і нові покоління, котрі кидались у боротьбу за нашу волю й незалежність, і тривало це від повстання Северина Наливайка в кінці ХУ1 століття аж до Коліївщини 1768 року”.
Гордій Чурай і його дружина, мати Марусі, - ідеально красива пара: "Звела їх доля, наче в нагороду за те, що мали незглибимі душі". "Удатний на вроду", фізично дужий, безстрашний у битвах, рішучий і вольовий у повся-кденному житті Гордій Чурай уособлює ідеальну людину із сильно розвину-тим чоловічим началом. З іншого боку - надзвичайна своєю внутрішньою і зовнішньою красою, яскраво вираженою жіночністю його дружина, мати Марусі Чурай. Ліна Костенко ретельно вимальовує образ матері - і зрозумі-ло чому. Маруся - пряме продовження матері, її повторення на вищому, зба-гаченому генетичному рівні. У ніч перед стратою Маруся згадує такою свою матір:
Вона у мене, як була молодша,
була предивна, як на людський глузд.
Було, сльозами набрякають очі,
вона ж сміється кутиками вуст.
Таке обличчя чи така вже звичка,
а голосочок! - чистий, мов кришталь.
Така була красива молодичка,
вуста сміються, а в очах печаль.
У цієї характеристики особлива змістова глибина, пройти мимо якої просто не маємо права. Йдеться про надзвичайно тонку душевність молодої жінки, якою вона явно виділяється з-посеред інших, "звичайних" людей. Тонко, мов найчутливіша мембрана, вона емоційно реагувала на навколишній світ-на все добре і на все зле у ньому. 1 тому вона часто переживає суперечливі душевні стани, що їх Олександр Олесь позначив відомою формулою "З жур-бою радість обнялась". (До речі, в мемуарній літературі є свідчення, що такі геніальні поети як О.Пушкін і Г.Шевченко відзначались у побутовому житті різними неочікуваними змінами настрою - мінорний часто переходив у ма-жорний, і навпаки. Думається, це пояснюється високою емоційною реактив-ністю на всі буттєві перипетії).
Мати Марусі Чурай була наділена високими етичними чеснотами. Во-на свідомо опановувала свою емоційність, справедливо вважаючи, що її не можна виявляти привселюдно, бо це просто негарно з етичного погляду:
Вона й мені качала:
- Як не буде,
не скигли, доню, то великий брид.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 



Курсова робота на тему: Історичний роман у віршах “Маруся Чурай”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок