Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Література українська -> Скачати курсова робота безкоштовно: Історичний роман у віршах “Маруся Чурай”

Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” / сторінка 22

Назва:
Історичний роман у віршах “Маруся Чурай”
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
50,03 KB
Завантажень:
372
Оцінка:
 
поточна оцінка 2.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 
Ілюстрацією такої тези може служити будь-яка час-тина тексту, бо в ньому немає невикінчених місць. То ж беремо перші-ліпші рядки:
Навпомацки і підлоги піднялася.
Не розчесавши коси, заплелася.
Все так, як є. Приречена Одна.
Стіна. Стіна. І грати. І стіна
Маруся у темній в'язничній камері - з підлоги піднімалась навпомац-ки. Був ранок, і як завжди вранці вона заплела коси. Не розчісувалася, бо тут, у в'язниці, не було чим. Камера була пустою - одні стіни та віконце у фатах. Все це - зоровий ряд. Але висока художня інформативність фрагменту, ось та його смислова щільність, полягає не тільки у виразному зоровому малюн-ку, а й у тому, що текст буквально заряджає читача тим емоційним станом, що володіє Марусею у даний момент. Хіба ж ми, вдумливо читаючи ці ряд-ки, не проймаємося фізичною та моральною втомою дівчини, яка щойно пережила і смерть Гриця, і неймовірно важкий для чутливої і порядної дів-чини сором суду та ув'язнення. А ще - відчуття самотності та жахливої при-реченості на смерть. Зорове зображення сугерує (навіює) відповідну емо-ційну настроєвість. У синтезі зорового зображення та емоційного смислу і полягає те, що називається художньою інформативністю.
Блискуча майстерність виявлена поетесою в імітуванні стилю ділового письма (судових протоколів) XVII століття (розділ "Якби знайшлась неопа-лима книга"). Імітація не така вже й достеменна, але й чи потрібно "буква в букву" копіювати тогочасну канцелярську мову?! Головне - Ліна Костенко передала мовний колорит тогочасного судочинства, що допомогло нам від-чути атмосферу зображуваної доби, - для історичного роману створення та-кої атмосфери є важливим творчим завданням. Тонко стилізованою, переси-паною церковнослов'янізмами є мова мандрівного дяка (розділ "Проща").
Композиція. Вище ми вже не раз звертали увагу і на майстерність у зображенні пейзажу, і на тонкий психологізм портретів. Майже не йшла мо-ва про композицію роману, а вона, з огляду на функціональну значимість цього виражального компоненту, потребує окремого розгляду. Спочатку звернемо увагу на принципи розташування усіх дев'яти розділів.
Перший розділ, у якому йдеться про суд над Чураївною, зразу ж вводить нас у змістову суть роману. Ми енергійно "втягнуті" у його сюжет, познайом-лені майже з усіма персонажами, що діятимуть у творі. Започатковані головні сюжетні та смислові лінії. Почалосяь досить активне розкриття характерів пер-сонажів, яке буде продовжене в наступних розділах.
Другий розділ "Полтавський полк виходить на зорі" немовби ілюструє одну з найвідоміших пісень Чураївни "Засвіт встали козаченьки". Але в цьо-му полягає тільки одна ледь відчутна функція розділу. Головне ж його за-вдання - у створенні важливого для роману художнього враження воюючого за свою волю українського народу. Зображення полтавського полку, що ви-рушає у похід, є наскрізним у романі - це свого роду постійний смисловий мотив. Він вирішений надзвичайно тонко - немовби на музичному рівні - і є одним із прихованих чинників цілісності твору.
Безперечно, центральним у романі є розділ "Сповідь". Поданий у фор-мі спогадів ("внутрішніх монологів", "потоку свідомості", "потоку почут-тів"), він несе основне навантаження у розкритті образу головної героїні твору. Із спогадів Марусі Чурай дізнаємось про історію її нещасливого ко-хання. Але при цьому не створюється враження якоїсь тематичної вузькості, бо та історія подана на досить широкому соціально-побутовому та етногра-фічному тлі полтавського життя XVII століття.
Четвертий розділ "Гінець до гетьмана" немовби розширює просторові межі роману: бачимо не тільки Полтаву, а й більшу частину України. Таке розширення українського простору в романі є важливим композиційним при-йомом, що генерує ідею української державності, якою, по суті, пройнято весь роман. Бачимо Богдана Хмельницького як політичного та військового діяча - творця Козацької держави. Панорамно бачимо Україну - всю у на-прузі визвольної боротьби. Погодьмося, що без такого широкого бачення українського простору наше читацьке розуміння України XVII століття не було б цілісним.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 



Курсова робота на тему: Історичний роман у віршах “Маруся Чурай”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок