Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Література українська -> курсова робота безкоштовно: Історичний роман у віршах “Маруся Чурай”

Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” / сторінка 6

Назва:
Історичний роман у віршах “Маруся Чурай”
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
50,03 KB
Завантажень:
372
Оцінка:
 
поточна оцінка 2.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 

Уже дощем надихалася рілля.
І скрізь трава, травиченька, травичка!
І сонце сипле квіти, як з бриля.
Вже онде щось і сіють у долині.
Вже долітає пісня з далини.
Вже горлиця врукує в бруслині,
Стоять в заплавах золоті лини.
Тут коло нас така зелена балочка
Там озеро, не видно йому дна.
Вже прилетіла голуба рибалочка,
Ніс в неї довгий, довший ніж вона.
Вже й дикі гуси в небі пролітали,
Вже й лебеді кричали крізь туман.
Вже ходять в болотах біля Полтави
Ходунчик, крохаль і турухтан.
Зовсім не випадково поетеса завершує роман “весняним” розділом. На перший погляд, це не відповідає настрою, який виникає від розуміння, що Маруся Чурай доживає останні дні. Здавалося б, все повинно бути навпаки – треба щоб природа “плакала” над смертю героїні, а не розцвітала по-весняному. Та Ліна Костенко вдається до іншого, набагато складнішого за смисловим вирішенням художнього прийому. У поезії Бориса Олійника “Похорон вчителя” йдеться про те, що прекрасну людину, яку глибоко поважає кожен житель селища, ховають весною, у травні. У поезії прозвучав докір ліричного героя вчителю, і відповідь, звичайно ж, умовна:
Як могли ви, учителю, вмерти коли
Мені й так до нестями прикро?
Я ж вірив, як богу. Мені ви були
За отця, і Духа, і... приклад.
Та коли б на вітрища ламали кущі
Чи осіння осмута висла,
Та коли б нас лили традосеретні дощі, -
А то ж май зацвіла, як пісня!
Він сказав: - Не вдавалася до само биття
Не стіни головою з кручі.
Я тому саме в травні лишаю життя,
Щоб його цінували учні.
В оповідання Григорія Тютюнника “Три плачі над вчителем” зображено похорони прекрасної людини, колгоспного шефа Дерев’янка – вони теж відбуваються в пору весняного буяння природи. І все це, зрозуміло, не випадково.
Так, Маруся Чурай помирає від сухот, а точніше, - від пережитих душевних страждань. Але у цьому світі залишаються надовго, можливо, й назавжди, її пісні. Життя продовжується, воно прагне кращого майбуття...
Отже, приходимо до висновку, що зображена в романі природа є органічним складником образу України. Природа ця власне українська – і Овна є одним із чинників того національного духу, яким пройнятий весь твір. Окрім того він є одним із виразників художніх смислі роману.
Люди. Проте, віддаючи належне змальованій у романі природі як складовій образу України, ми повинні знати, що головними чинниками цього образу все-таки є дія сукупність показаних у творі людей. Так не можна зводити образ якоїсь країни тільки до його краєвидів. Будь-яка країна – це у першу чергу її народ. Тільки пізнавши його, можемо створити у власній уяві цілісний образ країни.
Як відомо, вірнопіддані того чинному комуністичному режиму чиновники від літератури намагалися затримати вихід у світ історичного роману Ліни Костенко. Одна з тих причин такого страх перед цим романом полягала у тому, що в ньому Україна була показана державою. Це серйозно суперечило тогочасній офіційній історичній концепції, яка прагнула у своїх описах доби Хмельниччини всіляко затушувати державницькі устремління повсталого українського народу, а самого Богдана Хмельницького показувати як політичного лідера, що понад усе домагався тільки одного – приєднання України до Московщини.
Об’єктивна історична наука засвідчує, що визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького була потужною спробою утворити свою державу. Зусиллями Б.Хмельницького і його соратників така держава у головних своїх засадах була утворена – був свій уряд, своє військо, свій суд, своя дипломатія. Хмельницький назвав себе “самовладцем і самодержцем руським (укр.)”, та й іноземці величали його князем Руси (України).
Передісторія Хмельниччини – це майже безперервна боротьба українського народу за свою волю. Повстання Наливайка, Сулими, Павлюка. Все менш стихійною, все більш організованою стає визвольна війна. І ось її епогей – Хмельниччина...
Полтава зайнята людською службою – судять знану у місті дівчину. Цікавих багато. Усі втягнуті у судовий конфлікт, усі намагаються з’ясувати, чи винна Маруся Чурай у смерті козака Григорія Бобрика, чи ні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 



Курсова робота на тему: Історичний роман у віршах “Маруся Чурай”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок