Головна Головна -> Курсові роботи українською -> Технічні науки -> Проектування важільного механізму поперечно-стругального верстату

Проектування важільного механізму поперечно-стругального верстату

Назва:
Проектування важільного механізму поперечно-стругального верстату
Тип:
Курсова робота
Мова:
Українська
Розмiр:
6,70 KB
Завантажень:
114
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
1. Завдання на курсовий проект
Проектування важільного механізму поперечно-стругального верстату та його кінематичний і силовий аналіз. Проектування кулачкового механізму і синтез зубчастої передачі та планетарного редуктора
а-кривошипно-кулісний механізм привода повзуна з різцевою головкою; б-діаграма сил різання, в-планетарна та проста ступені редуктора;
г-кулачковий механізм поперечної подачі столу;
д - синусний закон зміни аналога прискорення коромисла кулачкового механізму
Рисунок 1 – Поперечно-стругальний верстат
Таблиця .1- Числові значення до завдання
Параметри | Позначення | Числові значення
Розміри важільного механізму, м | lOA
lOB
lBC
lCD
H2
L1
L2
lBS2
lDS5
h1
Частота обертання двигуна, об/хв | пдв
Частота обертання кривошипу 1 і кулачкового механізму, об/хв | п1=пк
Маси ланок важільного механізму, кг | т3
т5
Моменти інерції ланок, кгм2 | IS1
IS3
ІДВ
Сила різання, кН | Рріз
Коефіцієнт нерівномірності обертання кривошипу
Положення кривошипу при силовому розрахунку, град | 1
Модуль зубчастих коліс планетарного механізму, мм | т1
Число зубів простої передачі | Za
Zb
Модуль зубчастих коліс простої передачі, мм | т
Довжина коромисла кулачкового механізму, м | l
Кутовий хід коромисла, град | max
Фазові кути повороту кулачка, град | п=0
в.в
Допустимий кут тиску, град | доп


2. Динамічний аналіз механізму
2.1. Структурний аналіз механізму
Визначаємо число ступіней вільності за формулою:
де: n – кількість рухомих ланок;
Р5 – кількість пар 5-го класу; Р4 – кількість пар 4-го класу.
Оскільки W=1, то це означає, що механізм повинен мати одну вхідну ланку. За вхідну ланку приймаємо ланку 1, що зумовлено тим, що ланка приводиться в обертовий рух від двигуна.
Рисунок Структурний аналз механізму
Далі механізм розбиваємо на структурні групи. Першу структурну групу в порядку від’єднання від механізму утворюють ланки 4 і 5,.а другу – ланки 2 і 3. Таким чином механізм складається із нерухомих ланок 0 і вхідної – 1, а також двох структурних груп.
Ланки утворюють між собою наступні кінематичні пари: 0 – 5 – поступальна пара 5-го класу;
0 – 5 – поступальна пара 5-го класу, нижча;
0 – 1 – обертальна пара 5-го класу, нижча;
1 – 2 – обертальна пара 5-го класу, нижча;
2– 0 – обертальна пара 5-го класу, нижча;
2– 3 – поступальна пара 5-го класу, нижча;
2– 4 – обертальна пара 5-го класу, нижча;
4 – 5 – обертальна пара 5-го класу, нижча.
Механізм складається з вхідної ланки і двох структурних груп, які відносяться до II класу по класифікації І. Артоболевського, отже і механізм відноситься до II класу Механізм утворений приєднанням до механізму другого класу (0-1) двох структурних груп. Тому механізм належить до другого класу 5-го виду.
Формула будови механізму: І(1) ІІ(2,3)ІІ(4,5), де І- механізм першого класу, ІІ- структурна група другого класу. Номери ланок, що утворюють механізм першого класу (ланка 1) або структурні групи (ланки 2,3 і 4, 5) вказані в дужках.
2.2 Побудова плану положень механізму
Побудову положень ланок (планів) механізму 2-ого класу виконаємо методом засічок. Для побудови плану положень визначаємо масштабний коефіцієнт. Вибираємо масштабний коефіцієнт: .
Визначаємо довжини відрізків, які визначають відповідні ланки на плані механізму:
Вибираємо положення точки О і радіусом R=ОА=48 мм проводимо коло. Нижче від точки О на віддалі по вертикалі розміщуємо точку В, а вище від точки О на віддалі проводимо горизонтальну лінію, яка визначає напрям руху повзуна .
Проводимо дотичні до кола ОА з точки В. Дане коло розбиваємо на 12 частин починаючи від нульового положення механізму згідно з напрямом w1 –за ходом годинникової стрілки (кожен сектор по 300). За нульове положення точки А приймаємо таке, якому відповідає крайнє ліве положення точки D. Отримуємо 12 положень точки А. З точки В до точки А проводимо лінію, яку продовжуємо так, що б її довжина була рівна З отриманої точки С коло радіусом DС =80 мм до перетину з проведеною раніше горизонтальною прямою, що визначає рух повзуна .

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Курсова робота на тему: Проектування важільного механізму поперечно-стругального верстату

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок