Бабка 1, и, ж. 1. Те саме, що баба 1 1, 6, 7. Погляди внуків зверталися з тихим, цікавим подихом на бабку (Коб., І, 1956, 405); Івась занедужав… Усіх бабок понакликала [Уляна] (Мирний, І, 1954, 301).
2. Пестл. до баба 1 2. Вони регочуть.— Іди, кажуть, бабко, додому, ми не те міряємо… (Коцюб., II, 1955, 24)
Словник української мови онлайн: Бабка