Багатирський а, е, розм. Прикм. до багатир. — Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками (Мирний, V, 1955, 184); Іван і Василь були се два багатирські сини із Соколія (Федьк., Буковина, 1950, 58); Це Костенко, багатирський син на все село (Кач., II, 1958, 57); //Належний багатиреві. Багатирська хата.
Словник української мови онлайн: Багатирський