Що таке Валитися, визначення слова.

Валитися


Валитися валюся, валишся, недок. 1. Падати, перекидатися від поштовху, удару і т. ін. Посилився гарматний вогонь, з оглушливим тріском валилися де­рева (Кочура, Зол. грамота, 1960, 111); На задні ноги впав [кінь], поник, Цовільно валячись на бік (Бажай, Роки, 1957, 236); [Коваль:] Рушнице моя, гаків­нице/.. СтріляМ же мітко, влучай хвацько, у самісіньке серце, щоб ворог, як сніп, валився!.. (Кроп., V, 1959, 21); Губить [матрос] помалу свідомість і чує, як скажено працює серце.. Валиться на долівку й лишає­ться на ній (Ю. Янов., II, 1958, 34); // Падати вниз. Гать не могла спинити води, яка чимраз сильніше, з усіх боків валилася в яму (Фр., VI, 1951, 124); Він пролі­тає над тайгою, над широкими ріками.. Ось вривається Володимир у хмари, ось виринає, знову ізнов пірнає і ва­литься в повітряну яму (Довж., І, 1958, 111); Земля за­вирувала від вибухів. На села і міста валились гори лю­того металу (Гонч., Вибр., 1959, 208); //Розвалюва­тися, розпадатися. Бульдозери зі скреготом врізуються в стіну. Хата зразу валиться (Довж., Зач. Десна, 1957, 558); // Повільно руйнуватися. Живу… Дивлюсь, як хата валиться; чую, що й сама я пилом припадаю (Вов­чок, І, 1955, 278); Он Загнибідина хата—і досі пустує, валиться (Мирний, III, 1954, 401).
0 Валитися від вітру — бути дуже виснаженим, зму­ченим, слабим. А як вийду за ворота,— Од вітру ва­люся (Чуб., V, 1874, 211); Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться. (Коцюб., II, 1955, 29); Валитися з ніг — почувати себе дуже ослабленим від утоми, хвороби і т. ін. Я притомилась: підбиваюся, з ніг валюся (Барв., Опов.., 1902, 98); Він хворів на сухоти, весною в часи відлиги валився з ніг (Чорн., Визвол. земля, 1959, 17); Ва­литися з рук (про роботу і т. ін.) —не вдаватися, не виходити внаслідок утоми, слабості, поганого настрою. — Щось і в мене робота з рук валиться,— уверне батько (Мирний, III, 1954, 221); Орися весь час плакала і трем­тіла, в неї все валилося з рук, взявшись за діло, вона не доводила його до кінця (Тют., Вир, 1964, 278).
Те саме, що валити2. Тут військо кіннее валилось (Котл., І, 1952, 195); 3 темряви в шибки валився вітер і жбурляв рідкі краплини (Коп., Тв., 1955, 342).
Пас. до валити 1 4. Всі речі в майстерні валились на купу (Ільч., Серце жде, 1939, 317).


Словник української мови онлайн: Валитися


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я