Що таке Варта, визначення слова.

Варта


Варта и, ж. 1. Загін, група людей (переважно озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; сторожа. Вони подались на Джурджулєшти, ..де, як кажуть, легше перехопитись через вузький Прут, легше обминути кордонну варту (Коцюб., І, 1955, 147); [К а р м е л ю к: ] Кушнірук, постав на шляху варту (Вас, III, 1960, 183); їх [полонених] до штабу варта гонить (Мал.,
II, 1956, 130); Цілий загін жовнірів — варта теж сиділа
на окремих возах поміж хурами арештованих (Досв.,
Вибр., 1959, 77).
Почесна варта — група людей, вишикуваних для вша­нування когось. Максим Перчин стояв струнко в уро­чисто-напруженій шерензі почесної варти (Рибак, Час, 1960, 8); Міністр, тримаючи циліндра в руці, обійшов почесну варту, що стояла, як зелена стіна (Ю. Янов., II, 1958, 111).
2. Вартування, перебування десь протягом певного часу для охорони кого-, чого-небудь. Маршалківська сторожа здавала нічну варту і повільно зводила міст на річці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6); Тільки друга нічна зміна сторожі закінчувала свою варту, приходили сто­рожі денні (Скл., Святослав, 1959, 28); Оце тільки вдо­світа вернувся [Юхим] з варти та й приліг на часинку (Головко, II, 1957, 332).
З-під варти звільнити (випустити і т. ін.) — надати свободи заарештованому. Одну тільки Марію Кожушну присудили на три роки умовно Ч з-під варти звільнили (Головко, II, 1957, 185); На варті бути (стояти і т. ін.) — охороняти кого-, що-небудь. Десяцькі зостались коло куреня на варті на цілу ніч (Н.-Лев., II, 1956, 235); Ніч зайшла темна, ходжу я на варті, стережу добро (Ю. Янов., І, 1958, 37); Солдат на варті. Од багнета відбитий промінь в трави ліг (Сое, Солов. далі, 1957, 93); * Образно. В простих людей вселивши віру, моя велика сторона завжди стоїть на варті миру (Уп., Вітчизна миру, 1951, 82); Під вартою — під конвоєм; буДУчи заарештованим. Григорій пройшов під вар­тою за якихось двадцять кроків від неї (Сміл., Пов. і опов., 1949, 100); Під варту взяти — позбавити на пев­ний час свободи; заарештувати. [Оксан а:] Візьміть під варту його. У трюм ведіть (Корн., І, 1955, 62); Килигей наказав взяти офіцера під варту (Гончар, Тав-рія.., 1957, 319).


Словник української мови онлайн: Варта


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я