Що таке Ватажок, визначення слова.

Ватажок


Ватажок жка, ч. 1. Керівник ватаги, (у 1—3 знач.); отаман. Як війська ватажок начальний Про все дрібненько розказав [Іул] (Котл., І, 1952, 261); Хто ватажком Пі­де перед вами, Хто проведе? (Шевч., І, 1951, 80); Стояв на скелі і цигарку курив в задумі ватажок (Сое, Солов. далі, 1957, 38).
Керівник, організатор, передова людина, яка має вплив на інших. Комуністи — політичні ватажки трудящих (Рад. Укр., 17.IX 1949, 1); Будівничий, юнак З голубими очима, Бригадир, ватажок Десяти мулярів (Наш., Вибр., 1957, 144).
Вожак стада (про тварину). Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола (Н.-Лев., І, 1956, 155); А царська худоба вся розбіглася, бо вже не мала ватажка — бика з золотими рогами (Калин, Закарп. казки, 1955, 39).


Словник української мови онлайн: Ватажок


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я