Що таке Ввік, визначення слова.

Ввік


Ввік (УВІК), присл. 1. при присудку з запереченням. Ніколи. [3-й запорожець:] Коли б мене Яків, що варту розводив, не пізнав і не гукнув на мене, то ввік би вічний не догадався, що тут є кіш такий великий (К.-Карий, II, 1960, 265).
2. розм. Завжди, вічно, довіку. Не годиться дівувати увік (Коб., І, 1956, 111); Наче фатум злий нависнув над тобою, І тих, хто вірним був би ввік, Він наче загодя прирік На скору смерть (Сам., І, 1958, 112).


Словник української мови онлайн: Ввік


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я