Що таке Вельбучний, визначення слова.

Вельбучний


Вельбучний а, е, діал. Поважний, знатний. Я не вельбучний чоловік,— їм і рибу просту і хліб (Сл. Гр.); Тихо, уважно оточили народного співця й молодиці, й діти, й баби й з розчуленим серцем вчували ту думу, захватну та вельбучну (Стар., Облога.., 1961, 48).


Словник української мови онлайн: Вельбучний


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я