Що таке Веління, визначення слова.

Веління


Веління я, с. Наказ, вимога, розпорядження. [М а р ф а В а р ф о л о м і ї в н а: ] Не все коїться по нашому хотінню, по щучому велінню (Кроп., II, 1958, 266); Коли ж вона механічно, мов автомат, виконала його веління, він тихо, ледь чутно промовив: — Тепер іди… Іди… (Руд., Остання шабля, 1959, 78); * Образ­но.— Не кожний обирає собі професію одразі/. Ще по­міркуєш, прислухаєшся до веління серця (Донч., V,
240).


Словник української мови онлайн: Веління


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я