Що таке Веліти, визначення слова.

Веліти


Веліти лю, лиш, недок. і док. 1. Давати розпоря­дження, наказувати. Вели сестрі моїй Фамарі, Щоб коржика мені спекла (Шевч., II, 1953, 72); Большакову й другому санітару він діставав., гвинтівки з багнетами і велів тримати напоготові (ю. Янов., І, 1958, 121); // Прохати, доручати зробити що-небудь.— Веліли кла­нятися вам хазяйка і прохали у куми (Мирний, IV, 1955, 57); // із запереч, н е. Забороняти, не дозволяти.— Бать­ко не велить дружитися..,— крутив парубок, дивля­чись кудись убік (Коцюб., І, 1955, 248); З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (Вас, II, 1959, 467).
2. перен. Вимагати, вважаючи правильним. [К у-гу т:] Ти ж, Семене, зостанешся надворі, а ми підемо в хату, бо так закон велить (Кроп., І, 1958, 91); / все було, як добрий тон велить (Рильський, І, 1956, 157).


Словник української мови онлайн: Веліти


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я