Що таке Верба, визначення слова.

Верба


Верба й, ж. Дерево або кущ з гнучким гіллям, цілісними листками і зібраними в сережки одностате­вими квітками. А над самою водою Верба похилилась (Шевч., II, 1953, 8); Хутірець обріс вербами та осоко­рами (Мик., II, 1957, 18).
лПлакуча верба — вид верби, що має довгі звисаючі гілки. З опущеним віттям стоять на острові старі плакучі верби (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 121).
(У Верби золоті ростуть де, за ким — про недоладні, нерозумні дії кого-небудь. Де Хаброня ступить, там золоті верби ростуть (Н.-Лев., III, 1956, 258); На вербі груші — безглузда вигадка, нісенітниця.— Ти розка­жеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука рос­туть (Вовчок, І, 1955, 319).


Словник української мови онлайн: Верба


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я