Що таке Верескливий, визначення слова.

Верескливий


Верескливий а, е. 1. Високий, різкий, пронизли­вий (про голос, звук).— І-гі-гі-і! — почулося знизу в відповідь тонке, верескливе гукання, й незабаром па­рубки Побачили в долині гурток дівчат (Коцюб., І, 1955, 236); — Стояки тріснули,— гукнув чийсь верескливий зляканий голос (Донч., І, 1956, 430).
2. Який верещить.— Ні, пані, у вас єсть цуцик, та ще й дуже верескливий цуцик: він і тепер, от недавно, верещав (Григ., Вибр., 1959, 375); Верескливі одеські хлопчаки вимахували газетами, закликаючи до себе по­купців (Кучер, Чорноморці, 1956, 86).


Словник української мови онлайн: Верескливий


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я