Що таке Вертітися, визначення слова.

Вертітися


Вертітися рчуся, ртйшея, недок. 1. Рухатися, повертатися в різні боки. Вертячись взад, то вліво, то вправо, кінь задніми ногами шубовснув в ярок (Фр., II, 1950, 385); Уляна зібралася на досвітки, вертілася перед дзеркалом (Горд., Чужу ниву.., 1947, 144); Важкі гармати, здається, вертяться у них у руках, як іграш­ки (Довж., Зач. Десна, 1957, 523); // Обертатися. На ніжці курячій стояла Та хатка.. І вся вертілася кругом (Котл., І, 1952, 115); // Лежати, сидіти, стояти неспо­кійно, весь час міняючи положення. Верчуся, світу дожидаю (Шевч., І, 1951, 396); За столом сидить [Юр­ко], мов на жаринах — крутиться, вертиться, не в миску дивиться, а все в вікно та в вікно (Ряб., Жайво­ронки, 1957, 3).
0 Вертітися як (мов і т. ін.) муха в окропі — те саме, що Крутитися як (мов і т. ін.) муха в окропі (див.
крутитися). Массаковський тільки дивився, як вона вер­тілась мов муха в окропі (Н.-Лев., III, 1956, 84).
2. розм. Знаходитися де-небудь або біля кого-, чого-
небудь, перебуваючи в русі, не залишаючись на одному
місці. Осавулину жінку давно дражнили на селі злодій-
кою, і хазяйки нічого не клали напохваті, де вертілась
осавулиха (Н.-Лев., II, 1956, 191); Біля нього вертівся
Ігор, піддавав у розпечене каміння води (Кучер, Чорно-
морці, 1956, 360); // перен., коло кого—чого. Невідступно
повертатися до того самого (про розмову, думки). Роз-
мова поки не наладжувалась. Вона більше вертілася коло
хазяйства та коло хатніх турбот (Мирний, IV, 1955,
101); Ястшембський ліг на постіль, курив цигару, а
його думка чогось вертілась коло Василини (Н.-Лев.,
II, 1956, 58).
О Вертітися на думці — не виходити з думок. — Ой, дочко/ не дурій/ що се ти химеруєш, якісь панські розкоші есе вертяться в тебе на думці (Вовчок, І, 1955, 16); В кожної доярки вертілося на думці: а навіщо ж ти Марка зігнав [з ферми]? (Горд., Дівчина.., 1954, 214); Вертітися на язиці (на язику): а) про бажання щось сказати.— Як спали, Налагночко, душко?—На язи­ці в неї вертілась одповідь: — «Гаразд, як ви? » (Коцюб., II, 1955, 339); Невідомою силою Юхима потягло ближче. На язиці вертілися, здавалось, страшні для офіцерів слова (Ле, Ю. Кудря, 1956, 251); б) про даремне нама­гання пригадати щось добре відоме, але забуте в даний момент. Зараз Василь із сумом пригадував, скільки важ­ливого він забув сказати, на язику вертілося, та от вислизнуло (Ю. Янов., II, 1954, 105); Вертітися перед очима — невідступно бути в уяві. Приходжу додому. Що за знак? З ума не сходить моя дівчина: так перед очима і вертиться (Мирний, І, 1949, 180).
3. тільки недок. Пас. до вертіти.


Словник української мови онлайн: Вертітися


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я