Що таке Вертіти, визначення слова.

Вертіти


Вертіти рчу, ртйш, недок., перех. і неперех. 1. Ру­хати, повертати в різні боки. Стриба Рябко, вертить хвостом, Неначе помелом (Г.-Арт., Байки.., 1958, 50); Став костоправ мені ладити ногу; вертів, вертів, так мов коваль кліщами (Барв., Опов.., 1902, 223); Вона ніяково вертіла в руках хлібину (Донч., III, 1956, 173); // Обертати навколо осі; крутити. Але ти [годин­ник] слухать не хотів, все стрілки чергою вертів (Щог., Поезії, 1958, 194).
ф Вертіти хвостом — те саме, що Крутити хвостом (див. крутити). Вертів, вертів хвостом бісів Супрунен-ко, та й довертівся/ (Мирний, III, 1954, 51); Як не верти [як не крути] див. крутити.
2. перен., розм. Верховодити, розпоряджатися на
свій розсуд. Василь колись вертів цілим повітом (Мир-
ний, II, 1954, 147); // Повертати, спрямовувати справу,
дію і т. ін. за власним бажанням. Не минулося ж і се-
кретарям, що брали з писаря гроші та Левкове діло
вертіли, як хотіли (Кв.-Осн., II, 1956, 304).
3. Свердлити, робити свердлом заглибини, отвори.
А нащо, татуню, вертите так скісно дірки? (Фр., IV, 1950, 331); Обережно підліз він до того місця, ліг горілиць. Тоді наставив свердло, почав вертіти (Тр., І, 1963, 256).
4. перен., діал. Бентежити, непокоїти. Тільки се одно
мучить, і гризе, і вертить мою душу (Фр., III, 1950,
249); В душі його виколювалася.. думка: збутися тяж-
кого ворога, що вертів мозок, прошибав душу (Кобр.,
Вибр., 1954, 65).


Словник української мови онлайн: Вертіти


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я