Що таке Верхній, визначення слова.

Верхній


Верхній я, є. 1. Який міститься, знаходиться звер­ху, вище чого-небудь; протилежне нижній. Свої па­кунки поклав на верхню поличку (Коцюб., І, 1955, 428); Крізь верхні шибки, над білою завісою темнів стовбур сосни (Коз., Сальвія, 1959, 107); Очі загорілись і стали великі та круглі, тонкі ніздрі нервово тремтіли, і верх­ня губа засмикалась, а з-під неї — зуби білим рядком (Головко, II, 1957, 165).
Який одягається поверх вбрання. Дмитренко скинув з плечей верхнього балахона (Мирний, II, 1954, 265); Несміливо, закляклими пальцями зняли верхній одяг (Хижняк, Тамара, 1959, 167); //Який одягається поверх білизни. Денис нічого не сказав на таке нахва­ляння, а тільки мовчки став готуватися до поєдинку. Тугіше стяг на животі ременяку, скинув верхню сорочку (Тют., Вир, 1964, 234).
Близький від витоків, початку річки. Верхня те­чія Десни.


Словник української мови онлайн: Верхній


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я